ДОНБАС. ЗА ДЕМОКРАТІЄЮ СКУЧИВ? РУХ ОПОРУ З ЖІНОЧИМ ОБЛИЧЧЯМ? | Жовті Кеди
Денис Казанський, журналіст, письменник, хронікер Донбасу: «Для слабкої країни Донбас - проблема, а для сильної - матеріал, з яким можна працювати».
🔸 Донбас 90-х, Схід-Захід двохтисячних
🔸 чорний Донецьк, червоний Луганськ
🔸 перша згадка про бандерівців
🔸 прокляті місця і селищний менталітет
🔸 «нарубал уголька» під теорію змови
🔸 які є справжні дані «звідти»?
🔸 «мишеловка захлопнулась»
🔸 обличчя руху опору
🔸 російський демографічний суїцид
🔸 Донбас і мова
🔸 «може і Кубань побігти в Україну»
🔗 Бібліотечна та музейна справа на службі окупаційного режиму: насадження російської культури на ТОТ: www.oporaua.org/viyna/bibliot...
00:00 Intro
02:10 Дитинство. Як сприймався захід України
06:13 Про бандерівців
08:48 Різниця між донецькими та луганськими
15:01 Яким з Києва виглядав Донбас
21:05 «Донбас годує всю Україну» та ідеї руского міра
25:55 «Мишеловка захлопнулась»
28:11 Рух опору на ТОТ
33:00 «Ми весь час повертали не туди»
38:37 Як зміниться Донбас
45:12 Як Донбас зможе прогодувати себе
46:39 «Доки не помре путін - доти не буде миру»
50:03 Якою може бути ситуація після війни
55:58 Як Донбас втрачав Україну
58:23 Відеоблог: хто є аудиторією
59:57 Про мету в житті
01:00:55 Схід і захід - разом?
01:02:32 ОПОРА на аналітику
01:11:11 БОНУСНИЙ ЕПІЗОД
Ця серія створена у колаборації з Громадянською мережею ОПОРА @OPORAtalks - за що команда «Жовтих Кедів» щиро вдячна!
Ініціатива реалізована за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Будь-які думки, висловлені в цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди уряду Сполучених Штатів Америки.
🔥 Для тих, хто вірить, що ми можемо більше (а це правда):
👉 / zhovtikedy
👉 www.paypal.com/donate/?hosted...
👉 buymeacoffee.com/zhovtikedy
🔗 Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy
💳 Номер картки банки
5375 4112 0982 5939
Наш Facebook 🔗 fb.com/zhovtikedy
Наш Flickr 🔗 www.flickr.com/photos/zhovtikedy
Слухайте #ЖовтіКеди як подкаст👇
🎧 Spotify: cutt.ly/4weZZpSH
🎧 Google Podcasts: cutt.ly/Z52oQlY
🎧 Apple Podcasts: cutt.ly/K5KUTsQ
🎧 SoundCloud: / zhovtikedy
#ЖовтіКеди #Бориско #Казанський
🔥Вподобали «Жовті Кеди»? Підтримайте розвиток каналу! 👉Patreon: www.patreon.com/zhovtikedy 👉Банка: send.monobank.ua/jar/75SS4tNRwy 👉BuyMeaCoffee: buymeacoffee.com/zhovtikedy
Мені 56. Живу в окупації. Луганщина. Навчалася в українській школі. Всі предмети були українською. Вивчали і російську мову та літературу. Говорили всі суржиком. У 1984 році вступила до ВУЗу у м.Луганськ , тоді був Ворошиловград. Пам'ятаю, що нас, україномовних (хоча говорили бідьше на суржику), сприймали як селюків. Для таких як я, а нас у групі таких була більшість, організували факультатив по вивченню російської мови. Це була додаткова пара і я сприймала цей факультатив як приниження. Навіть зараз це відчуваю, бо ми всі знали російську і спілкувалися у місті саме нею. Мабуть нас вважали недостатньо російськомовними. А ще пам'ятаю після 9 класу, влітку, поїздку у Яремче. Як нас лякали, що з нами не будуть там спілкуватись, якщо ми не говоритимемо чистою українською, що виявилось неправдою. Пропаганда не на користь України працювала наповну, але ми,діти, цього не розуміли. Люблю Україну! Безмежно! Живу лише думкою про звільнення!
Його не буде
Тримайтеся! Багато людей в Україні мріє про Ваше повернення . Харків Вас чекає!
@@user-mz3qv1um9eбрехун
Я з Вінниці прийхала в Донецьк в69 році всі розмовляли Россіїскою мовою з Української насмішки А Вінничани це казали бендери.
Дякую за вашу позицію! 👍😘 Я народилися 10 років після вас, Черкаси, в місті на 280 000 населення було 2 українських школи, тому довелося йти у російську, з предметами український.мова і література, а навчання повністю російською. Тому в школі тільки рос.мова, а українська тільки вдома, з батьками. І теж всіх, хто розмовляє українською мовою, вважали кимось нижчим, недорозвиненим, селюками. От так нас зрощували 😢
Я, з Лисичанська, мені 65. Наскільки я був оточений чужинцями зрозумів тільки в 14 році, коли серед безліч моїх знайомих тільки 4(четверо) виявились за Україну. Але я по можливості, читав, слухав про все Українське, і УПА, і ОУН і Бандера, Мельник, і про Махно про Все Українське. З підліткового віку. Паспорт радянський, з тризубом на обкладинці мав з1986 року. Луганщина це Українська земля, в місті Россош живуть українці. Війна вичистить Донбас від чужинців.
Дякую ,Вам ! Вітання с Запоріжжя ❤
Вітаю вас з Херсана
Мої вітання, я з Харькова , але ваша землячка і однодумка. Все буде Україна!
Привіт з окупованої Херсонщини. Люди змінилися, люди виживають. Молодого чоловіка який до останнього часу не хотів отримувати рашкін паспорт побили солдати думали не виживе. Тільки піднявся, протягом декількох днів оформив аусвайс. Хто відповість за здачу, на поталу ворогу, півтора мільйона Херсонців?
😢😢😢@@user-td5te8fq2f
Сама я з Луганщини ,мені 70 , батько з Житомирщини, а мати з села на Донбасі і я бувала і там і там, і я ніколи не ділила Українуна схід і захід, для мене вона завжди була єдиною. Зараз моя мала батьківщина в окупована, але я вірю, що вона БУДЕ з Україною.
І я вірю. Так має бути. Донбас - це Україна. Ті, хто вважає інакше: чємодан, вокзал, рассія.
Денис Казанський дуже добрий журналіст і справжній патріот, побільше би його запрошували на ефіри - з ним завжди цікаво
Дякую за етер, Юля . Слухаю Дениса кожного дня. Сама з Макиївки. Закінчила школу в 77- му. В 10- му класі наша класна, Циля Давідовна повезла нас на зимові канікули у Львів і по закарпаттю. І я досі пом'ятаю свій шок- йшли молоді люди, учні, студенти і розмовляли українською!!!!😮 Стильні, модні і розмовляли українською! І це ж не село!... Велика подяка вчительці, вона вперше розширила моє сприйняття своєї країни... Пощастило, батька перевели працювати в Київ, українська стала звичною...але і зараз я з перших речень вираховую донбасців.
Вітаю ! У мене теж такі відчуття були . Я с Запоріжжя .Школу закінчила у 1989 році , а в 1987 році ми с класним керівником поїхали на екскурсію у Львів . Я яке було моє захоплення , що люди розмовляють українською , а у нас це " селюки " ,і теж ,як і ви я побачила щасливих , вільних людей ! Приїхала до дому і питаю батьків ,чому так ????? Чому у нас уроки укр мови і літератури два рази на тиждень ,а не навпаки ???? Мама розказувала , що мій дід і бабушка с Донеччини , і дід завжди вдягав на свята вишиванку ,і журив всіх , що не розмовляють на рідній мові . В жовтні ми с чоловіком були у Львові , зустрічались с донькою , і я відчула , що я " селюк" зі своєю російською .
Бо то була Циля:) бачив у Києві років п'ять тому маму тієї ж нації, що дуже ламаючи язика але все ж таки намагалася розмовляти з маленьким сином українською... до речі, до 2022 року українська мова була навіть у Києві не надто вже і популярна.. на жаль..
Я теж вираховую земляка по мові і поведінці..П'яні матюкливі,, хамовиті.Не всі ,але 99%.
Живу на окупованій території і можу із впевненістю сказати:- війна із смертю путіна не закінчиться ! Тут таких " путіних" 90% !
Не переживайте они сами себя сожрут от осознания что их мечты о светлом будущем подменили бесконечной войной и нищитой.
💙💛
Обіймаю вас міцно ❤
@@EasyPeasyLemonSqueezyXD можливо , так і буде, але, покищо, вони живуть, а кращі представники української нації гинуть !
Ваші слова та Богу у вуха!!!👏👏👏 Маю неабияке бажання споглядати, як одноклітинні ДНР і ЛНР будуть пожирати один одного!!!
Цікаво, я 84 року, вирісла у Маріуполі, в мене був і україномовний Альф і Теріторія А з українською музикою і Друзі в українській озвучці і поїздки з класом на Хортицю та у Львів, і слова гімну я добре знала завжди.
Я думаю, ще від батьків залежало. Я 86 року, з Донецька, і можу підтвердити слова Дениса майже слово в слово. Можливо не всі книжки в мене були совковими, але їх точно було дуже багато у навчанні. Ще додам, що ми не читали багатьох авторів української літератури, бо їх просто не було в програмі. Постійно була така аура що українська це щось нудне, нецікаве і непотрібне. Та й навчання в нас було повністю російською, був тільки один україномовний клас з 4 у паралелі, як експеримент.
Я того ж року з Луганської області, в мене було все, як описав Денис. Про територію А вперше почула і взнала ось пару тижнів тому, коли всі про це заговорили, а на нашому телебаченні/ радіо в житті їх не бачилав 90-х, жодного разу. Чула пару разів назву "Мертвий півень" в 90, але послухала вперше після 22 року, взнала хто вони і шо вони існували тільки коли повністю сама для себе вилучила весь російськомовний простір і сама почала шукати інформацію про Україну, українське, історію, культуру, і взагалі про українство. Пам'ятаю, як в школі на уроках історії розказували про Петра I, як "великого прогресивного реформатора нашої країни", а бабушку, яка розмовляла українською, вважала неграмотною і неосвіченою, тому вона й розмовляла селянською мовою, та ще й була "ксенофобкою" бо називала к@цапами росіян, які ж від нас нічим не відрізняються (за тодішніми старанно прищепленими мені уявленнями). Українська мова і література були, але їх представляли, за маргінальну селянську культуру. Пам'ятаю, як спробувала пошукати в міській бібліотеці і інтернеті про історію української мови, звідки взялася українська мова, ну хоч щось щось у мовознавстві - нічого не знайшла, окрім росіян, які, насміхаючись, розказували, що українська мова не існує, що це неграмотні селяни так розмовляють, тоді, пам'ятаю, як не знайшла жодного притомного джерела/ праці про українську, закрила для себе це питання, і остаточно впевнилася в своїй меншовартості. Ось так нас виховувала школа і оточення в незалежній Україні в 90 роки. Єдину програму, яку пам'ятаю, крутили українською мовою по телебаченню - караоке на майдані з Кондратюком, все. Українською чула одну - дві пісні Білик, Ані Лорак, ну і все.
Після 16 років я вилучила телевізор зі свого життя, з тих пір телевізор ніколи не дивилися. Але до 16 років дома в Луганській області по телевізору Друзів, а тим паче українською!, сто відсотків не бачила. Побачила вперше українською вже дорослою в 2000-х, коли сама шукала в інтернеті з українською озвучкою (тоді вже може і по тєлєку було, але я вже його принципово не дивилася).
І це все що в тебе було з української? Саме про це автор і казав.
Оце Денис розповідає свій особистий досвід. Я також зі сходу, хоч не з Донбасу, але в 90ті був бум української культури, у нас в школі історія викладалась по новим підручникам, в патріотичному ключі, українською не розмовляли в побуті, але не ставились до мови, як до латини😅 в селах у багатьох були україномовні родичі, то могли чути живу мову, плюс телебачення україномовне. Також їздили по обміну у Львів, жили у родинах, це був 94 рік. Коротше, не все так погано було, як він каже.Я з Запоріжжя.
Окупований Донецьк. Слухаю Дениса і не можу з багатьом погодитись. Справа в тому, що він характеризує Донецьк, опираючись на дитячі спогади і оточення на той час. Донецьк, в силу багатьох причин був російськомовним, але він не був російським. У 90 -і роки у Донецьку з'явились українськомовні школи, з набором учнів до яких не було проблеми. Діти моїх знайомих, росіян за походженням, вчились в такій школі. В дитячих садках були казки на двох мовах. В селах навколо Донецька переважно розмовляли українською, хай це і був суржик. Середовище, як і голова, були у всіх різні, а от ТБ дивились більш російськомовне. При цьому вболівали за "Шахтар", "Динамо", "Карпати", а не за російські клуби. Виходить, відчували себе українцями? Починаючи з 90-х ми програли інформаційну війну, яка, якщо і велась з нашого боку, то тільки в агресивному "фаріонському" форматі. Ще більш прос*ав все Ющенко, у якого у Донецьку теж були прихильники. І ще трохи за нинішній Донецьк. "Вати", звичайно, більше, але відверто zіганутих, значно менше, І у мене багато знайомих різного віку, які чекають на Україну 💙💛🙏. Впевнена, що і серед молоді, яка не дивиться Гебельс-ТБ, є такі. Додам,що "вата", яка стикнулась з руським міром по роботі, зараз волає - "мы такого говна не ожидали".
я теж із Донецька, більшість друзів виїхали до України. Ті хто залишився та були зигануті, почали сумніватися... Вже питають, як там на великій землі, як у Європі..) Але бояться повернення України, бо багато вже з рос паспортами чи були насильно мобілізовані. Є ті, хто мовчки чекають на Україну.
Усе моё житья, а мені 65 років, і народився я в Умані! К вжитку було " Бандери"! І це до усіх хтось чи якось не підпадав під " нас" руськоязичних! Я вчився в єдиній СШ 7 - котра була руською! Жив я у центрі міста і навколо були комунальне житло і усі мої однолітки розмовляли на украінській мові! І коли я спілкувався з ними, то це вони переходили на суржик! А я, чого гріха таїти, насміхався над ними, називаючи їх Селюка ми, когутами! Прикро, але до середини дев'яностих років украінської мови становилось все менше!!! Мені пощастило у першій вибирчій компанія поспілкуватися з Чорноволом! Це було у місті Марганець, на кондитерській фабриці. Я був призначений доглядати за правопорядком і безпекою на підприємстві і коли познайомився з ним, то він для мене був людиною з "Руху"! Часу було вдосталь і дуже багато про що ми з ним балакали. І основний висновок з цієї зустрічі:" Не всё так однозначно! "!!! Мабуть саме тоді в мене щось з моїм " мировозрением" пішло не так! У 92 я " поклав погони" і пішов у бізнес, а потім переїхав на росію... В саме тут, я самотужки вивчив українську мову!!! І саме тут я себе самоідентифікував як украінця! Дякую тобі Україна, моя батьківщина! Слава Україні!
Героям слава! 💙💛
Мдя… І що? Кому ти це звітуєш, телепню, що жив життя овочем😮?а діти та онуки твої йдуть ліквідувати Україну.
@@user-dx9bc6cq2hЩоб засуджувати людину потрібно бути хоча б суддею, або ... богом
@@user-dx9bc6cq2hта він з усіма спілкувався і всі йому доклад робили😂
@@MrLeni89 розумію, що деякі "фрукти" Так звані щирі патріоти як щур і ховаються на західній Україні. Діточок у Европу або перехоплюють тцк... Для цікавих: дві моі доньки в Украіні, одна волонтер, а зять іншої офіцер і усі ці роки воює!!! І ще що до виховання: діти і онуки моі по нічним клубам не гастролюють! І не як висер Пороха на сцені з гаслами на підтримку рашки промов не вигукують! Маю честь! Слава Україні!
Історія показує, що з кожною трансформацією росії (московії, російська імперія, ссср, рф) до влади приходить керівник, більш огидний за попереднього. Обрання путіна - це не помилка, а системне явище спричинене імперською ментальністю росіян. До путіна у владі був "демократ" єльцин, за правління якого росія розв'язала війни у грузії, придністров'ї, чечні. Тому, розраховувати на повне припинення війни після смерті путіна - досить наївно. На відміну від фашистської Німеччини за часів Гітлера, для росії не існує "цивілізованого стану" у який її можна було б повернути. Єдиний вихід - битися, перемогти, збудувати фортецю і бути завжди готовими до нового нападу і жорсткої відсічі.
Казанському це важко прийняти бо за генетикою він москаль.
Наступний керівник Московщини-мільчаков...🥴
Це Севiрна Корея 2,0 , але якщо спитати пересiчного "орка" - ти бажаеш жити , як народ пiд Кiмом , усi будуть верещати - НI . I це якось не зрозумiло , чому буряти , башкiри , камчадали та iншi , йдуть вмирати за сЦаря московii , не вважаючи на загибель власних дiтей . "Когнитивний дiссонанс" .
@@user-sq7it7ut3n Наступний - кадиров
1. До речі, у Німеччини теж не було стану, куди повертати. 2. Бо Веймарська республіка - невдалий проєкт. 3. І за ФРН взяли на себе відповідальність американці, щоб не було більше імперії і виховали з них успішних демократів та пацифістів. Те саме робили і з японцями. 4. Але для цього потрібна окупація, якої не буде через ядерну зброю. __ 5. Тож все, що ми можемо зробити, це перемогти на своїй території, а потім ізолювати їх до зміни режиму. 6. А новому режиму нових держав на території педерації поставити умови денацифікації для зняття повної ізоляції, як з Півн. Кореї.
Мені фізично боляче, коли я чую про знищення всього українського😢
Нiхто украiнське не знищуэ .Не брешiть. Пiснi спiвають на тб
@@Tania-qg8uvхто тільки бреше,сепарюги.
Схід та Захід разом!❤❤❤❤❤❤❤❤❤
@@Tania-qg8uv знищюэ і мову і історію і культуру
Повага Денису!
Російська імперія, російська влада завжди нав’язувала нам російську мову, російську культуру, російських письменників. Я бачила указ ще в 19-му столітті про заборону української мови і знищення українських книжок, тому ми всі розмовляли російською. Правду каже Денис, що багато з нас думали що нічого поганого в цьому нема. Зараз ми розуміємо як багато ми втратили своєї культури, своєї мови і , моє найулюбленіше прислів’я: нема поганого без доброго, то я дуже рада, що зараз ми повертаємося до нашої культури, до нашої мови. Я вважаю треба це популяризувати і робити передачі про Україну різними мовами, щоб увесь Світ зрозумів , що Україна- це не Росія, це не частина Росії, а це незалежна, самостійна держава, яка існувала ще задовго до Московії… бо люди за кордоном не дуже розуміють чому ми «сваримося», бо начебто для них ми єдина країна тому що путьлери розказують всім, що це наші , як кажуть, «сімейні свари» і не треба втручатися,але це ж не сімейний свари, це наша боротьба за незалежність від фашистської Росії! Слава Україні! Україна була, є і буде! Дякую за стрим.
Не бреши! Украiнську насаджали
@@Tania-qg8uv, тебе насаджували лише на Прутень!😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂, 🖕🏿🖕🏿🖕🏿🖕🏿
@@Tania-qg8uvвидно, що саджанець не прижився. Українська-- це ОБОВ'ЯЗКОВА ДЕРЖАВНА МОВА.А насаджували чужинську-- російську.В союзі в моєму місті із 40 шкіл лише дві були українські.
Казанський це вікно для тих.хто постраждав від вторгнення ,.став біженцем по миру і втратив родину
Дякую за пана Дениса! Велика повага йому за те що він робить. Класний етер, дякую пані Юліє!
Підписаний на Дениса.Дай Бог йому(і Вам) здоров'я! ❤
Я з Донецької області , закінчила школу у 1987 ,навчалась в інституті в 90і роки. Погоджуюсь з Денисом на 100% . Так все і було в ті часи на Донбасі. Дякую за інтерв'ю.
Денис реально красень. Дуже влучно і з гумором висвітлює увесь ідіотизм, жорстокість і рабську ідеологію рУзкого міра. Так шо і дурному стає зрозуміло 🤣.
Я киянка, з народження, і чула про «не справжніх киян з лівого берега» тільки від не корінних киян . Я народилася на правому, завжди було пофіг, хто звідки. Київ- це мегаполіс, дуже привітний, радіє всім , хто його любить і робить краще!
Бо ви були і є українкою. Саме поняття "корєнних" це російські наративи.. у нас нема такого поняття
Я киянка, 25 років (з свог народження) жила на правому березі, потім купила квартиру на лівому і зараз там живу. За моїми спостереженнями "корінні кияни", котрі досі мешкають в хрущобах на правому, дуже засуджують тих, хто живе в нових будинках на лівому.
Я киянка. Підтримую. Аналогічно. Не киянами називають всіх лише самі не кияни.
Я теж киянка, мінімум 3го покоління, з лівого берега. Смішить, коли про лівий берег шуткують приїзжі до Києва, ну і всім обов'язково треба саме на Поділ. А потім з часом виявляється, шо "фу, ваш Поділ такий брудний і шумний, не так затишно, як в Харкові/Львові/інше".
Пан Казанський, не корiть себе. Це не лайно, це значна частка нашоi трагiчнoi Украiнськоi iсторii, i Ваша наукова праця, що до Донбасу, дала людям, якi цiкавляться причинами i наслiдками всих цих процессiв, знайти вiдповiдi на багато запитань i зробити висновки. Вiд правильного розумiння iсторii, вiд розумiння просто фатальних помилок, залежить майбутня доля нашоi Украiни. Тож, щира Вам подяка за таку дуже важливу працю ! 💙💛
Пригадую як у літку 2016р пішли на Говерлу. По дорозі на верх почули що загубились п'ятеро дітей (8-9р)з Дніпра, на всяк випадок запитав ім'я дітей. І от саме я з дружиною знайшли їх. Дружину залишив з ними, але взяв телефон одного з хлопчиків, щоб піднятись вище та знайти їх групу . В цей момент позвонив батько цього хлопчика і йому пояснив, що я турист з Києва, в горах вдруге і не залишу дітей в біді. На що він мені каже " Ви нє можєтє бить турістом з Кієва ви мєстний. В Кієвє нікто па укрАінскі нє гаваріт" ... 2016рік... ...з Дніпра... Дітей з'єднали з групою все обійшлося добре.
Справді, в Дніпрі і зараз у 2024 більшість російськомовних. На жаль. Особисто я не змогла розмовляти як раніше після подій в Оленівці..
дурних всюди вистачає, я намагаюся не узагальнювати :) доречі, декілька років тому їздила до Києва (з Одеської обл.), не була там з початку 2000х, хоч і рідні є. думаю, буду практикувати українську в мовному середовищі. ага, хіба що в маршрутках "попрактикувалася" )) і ще з одною з пемінниць-киянок. ще таке спостереження, коли двоюрідні сестри зовсім малими були, у нас велика різниця, вони між собою українською розмовляли, в дорослому віці - ні.
Дякую за гостя. Завжди кажу, що для того щоб когось зрозуміти треба принаймні його вислухати. У кожного з нас своя історія і своє бачення. Наприкінці 70-х навчалась у виші в Чернівцях, за традиціями того часу увесь вересень ми проводили в колгоспі, допомогали збирати врожай , то були веселі часи, ми багато співали народних пісень. У нас навчалися студенти з різних куточків країни, були хлопці з Донецька. Їх дуже дивувало, що ми міська юнь знаємо так багато народних пісень, бо у них, як вони запевняли, співали або рос.естраду, або "шумєл камиш".
а в нас в Луганську баби у дворах співали українські пісні та ще так затягували і ніякого камиша. В мене ще прабабка матьорим суржом розмовляла
@@your_gingerbreadВідійшло або відходить це покоління. Діти суржикомовних батьків стали рускоязычными
@@your_gingerbreadта не обманюйте
@@user-mz3qv1um9e чого це мені обманювати, у районах де не було багатоповерхівок було,але не багато. Зараз це покоління вже повмирало. Ні про які камиші взагалі не чула жодного разу. Єдине що частіше чула то це пісня "Луганщина - песня моя",але не камиші якісь
Подивіться що роблять на окупованих територіях у сфері пропаганди і зробіть висновки. Україна вже прогавила 30 років Незалежності. Змінюйте шкільну освіту, працюйте у дошкільних закладах. Ми повинні виховувати майбутнє сьогодні. Слава Україні!
У міністерстві чомусь інші преорітети.
Боже, як люди радiють, що здихалися бандерiвцiв
Я зі Свердловська Луганської області... Школу закінчувала там у 2002 році. Пам'ятаю анекдоти про Західну Україну... Пам'ятаю, як здивувалася, що моя мати в Одесі в 2000 році почала жити з "западенцем" 😅 Бо нам у голови вкладали, що "западенці ненавидять Донбас"... Пам'ятаю, як вперше приїхала до Львова та зраділа тому, що ніхто не дивиться на мене криво через російську мову... Пам'ятаю розмови з бабусею, яка до 2016 року залишалася на Луганщині, поки я не сказала, що вже ніколи не зможу до неї приїхати...
Часи, коли у Львові не дивились криво за московську мову закінчились у 2022-му році.
@@mind_evolution_masterне тільки у Львові. І слава богу, нехай так і буде
@@daria52491. Тоді нехай буде ЗУНР, бо я вас на свою землю не пущу криво дивитись! 2. Це ваша москвомовофобія, не наша! 3. И попробуй только приехать ко мне в Одессу криво на меня смотреть!..
Дякую вам Юлія за гостя, Казанський позитивний
Дякую Вам, пані Юліє, за таку важливу роботу, яку Ви проводите. Дякую за гостей - завжди актуально і корисно для розуміння і висновків.
Я також навчалась в 90х в школі, в нас були чудові нові підручники з історії України під редакцією професора Турченко, одні з найкращих в ті часи. Взагалі в 90-ті був інтерес до всього українського, у нас були уроки етнографії, вчителька з нами після уроків святкувала в народних традиціях коляду, для дівчат влаштувала ворожіння на Андрія (19 грудня). Тобто справа була не в бідності 90х років, а не зацікавленості донецької влади в українізації регіону.
Вам можна позаздрити. Ну я, принаймі🤗, бо в мене на історії розповідали, що Петро І був великим реформатором нашої країни, і що ми нашим прогресом саме йому завдячуємо🤷🏻. Так, а взагалі від багатьох факторів залежить, як складалося виховання молоді - і від регіону, і від конкретного міста/ селища, і від конкретної школи/ оточення, від конкретного вчителя/ родини..
@@Nat__Ka, насправді від вас залежить.
@@user-dx9bc6cq2h перепрошую, що саме від мене залежить?
Вітаю ! Я теж с Запоріжжя , школу закінчила в 1989 . Коли ми з класом іздили у Львов , і побачили вільних,щасливих людей ,які розмовляли українською , у мене був шок , тому,що у нас той ,хто говорить українською був " селюк " . Я спитала батьків , чому так ??? Чому у нас укр мова і література 2 рази на тиждень ,а не навпаки ??? А жовтні ми с чоловіком були у Львові , і я відчувала себе отой селючкою ,розмовляючи російською ,вірніше суржиком . І ніхто мені слова поганого не казав , навпаки , говорили - пані , всьому свій час , ще навчитесь , головне бажання .
@@user-dx9bc6cq2h перепрошую, що саме від мене залежить? В якому контексті?
Так склалося що я мав можливість спілкуватися з Тимченко та Лужковим у неофіційних обставинах і у 14 році і після... І наші відносини надавали мені можливості ставити прямі питання: навіщо було силою, коли була ( а вона насправді була) можливість грошимами засипати Україну! І ці та інші люди не аби якого розуму, статків та положення у суспільстві - казали - ні!!! Тільки силою, переламавши хребти, згвалтувавши і розтоптавши і принизивши отримати "перемогу"! Тобто я про те, що оце скрепне бажання не тільки перемогти, загарбати, але і втілити бажання рада зробити вільну людину - своім рабом! І саме тому наша війна за незалежність це і щей війна людську свободу!
насамперед то мафіозі, а потім все інше. Чомусь не дивуюсь, що не спілкувались з Новодворською, Сахаровим та Литвиненко з Нємцовим.
@@user-dx9bc6cq2h та він в іншому дописі пише, що з Чорновілом спілкувався. Якийся чудний. Вірити коментарям ноунейма, який буцім-то з верхівкою влади спілкувався... Себе не поважати.
Кажуть же що рабам не потрібна воля,вони хочуть мати своїх рабів .
@@user-dx9bc6cq2h дуже сумніваюся що ви перебуваючи в Україні мали спілкування з Чорноволом, Богданом Ступко, Юзеовським чи Хмарою?!! А і Сахарова і Нємцова виховували батьки за совєцкіх часів... Це що до вислова до украінських гнид!
@@user-dx9bc6cq2h дуже сумніваюся що ви спілкувалися з Чорноволом, або з з Богданом Ступко чи Юхновським або Хмарою...?!! Тож перш ніж вошей шукати треба передавати гнид!!! Маю честь! Слава Україні!
Нажаль і в Харкові були, та і зараз Є ахметови, Кернес та ОПЗЖ. Вони об'єднали криминал та олігархат, разом з москвою. ДЯКУЮ. Цікаві гості, розмови без міфів.
навіщо тоді благодійний фонд Ахметова допомагає українцям? і це його Азовсталь расєя віджала?
@@JulijaStenina- Стверджуючи, що Ахметов святий - зраджуєте або совісті, або пам'яті!
@@JulijaStenina- 1. Бо це і є олігархат, який краде через захоплені монополії, а потім відбілює себе через телеканали і благодійні фонди. 2. Дивно, що ви не дослідили схему розводу лохів олігархатом державним та місцевим!
Я трохи старше за пана Казанського, виросла в Алчевську на Луганщині, вчилась у звичайній школі. Нам у 5 класі на історії видали радянські підручники і одразу їх забрали. Попросили купити книгу "Рассказьі по истории Украиньі". Так, російською. Але в ній розповідалось про голодомор і інші злочини Росії. В наступні роки ми вчились по нових державних підручниках. Дивно, що в Донецьку було інакше
Можливо, у Вас директор школи, чи вчителі історії були адекватними людьми.
мої батьки з Криму: під час Майдану були в Києві, виходили, переймалися, плакали, поривалися зі зброєю відстоювати права людей. але як тільки повернулися в Крим - відбулася зміна на 180градусів😢: звинувачення, скарги, расія-радянський союз.
Їх там, мабуть, чимось опромінюють, бо інакше це неможливо пояснити. Мій батько приїжджав до Києва з Криму регулярно і все було норм. А після 14 року риторика стала такою: «я нє паєду, мєня там бандери паб‘ют»😟
Це вплив натовпу, середовища. Просто вони слабкі для своєї незалежної думки, як і багато інших людей.
Дуже вас розумію.У моєї сусідки мати поїхала на Донеччину до молодшої її сестри доглядати онуків, та там і залишилася. Коли в 14-му році там почалися обстріли, відмовилася їхати, бо у нас на Вінниччині " бендери терорізіруют народ, не дають пенсій і зарплат, всіх хапає на вулиці правий сектор" Пропаганда повністю отруїла мізки.
Україна повинна будуватись на фундаменті НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ, в основі якої має бути УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ, з українською культурою, українською мовою, української, істинною історією та нашими традиціями і звичаями!!! Хто має вуха, хай слухає, а хто має розум, хай розуміє...
Дякую за змістовний випуск, дякую пану Денису за його роботу та аналітику про події на Донбасі! Слава ЗСУ!
Денис розумна, освідчена людина, приємно слухати.
Колись ми з подругою розмірковували про те, що ніколи не бували в Донецьку, Луганську і взагалі кепсько знаємо той край і чи не варто було б просто зараз взяти квиточки і махнути туди на вікенд? Так і не зірвалися, а далі був 14й... (( Дякую за розмову, слідкую за Денисом в соцмережах!
Місця в нас чудові особливо Тор(Слов'янськ) такого місця нема ніде-28 озер половина з яких солона, половина присна.Шкода лісів що москальня поруйнувала.
Народилась в Криму у 1961 році.Українську вчила лише як окремий предмет.Дуже часто з'являлися діти в класі,які були звільнені від вивчення мови,бо вони були діти військових. Коли виросла,на роботі розповідали про поганих західників,які принципово не спілкуються російською та так само таке розповідали про країни Балтії. У 1984 році переїхала до Одеси бо вийшла заміж. Тут такого бреду вже не було,бо багато одеситів мають в родині моряків тому ця тема не актуальна. Розділення Сходу-Заходу використовували в Кремлі ! Війна,на жаль, об'єднала Україну.Якби ми мали мозок....😢ця війна не трапилася б,бо ми мали рів на кордоні з московитами...
На канал Дениса Казанського підписалася після 24.02.2024. До повномасштабного моїм основним джерелом новин про події в Україні був (і власне до тепер залишається) мій родич і друг Мирослав Маринович - було дуже приємно, що Ви його запросили. Вас теж "відкрила " для себе вже під час "великої" війни, і відтоді намагаюся не пропускати Ваших випусків. Не всі гості близькі мені за стилем, однак я помітила одну цікаву особливість: ті люди. яких за ці два роки я так чи інакше оцінила як "адекватних" і прислухаюся до їхніх звітів про ситуацію в Україні та світі, рано чи пізно стають Вашими гостями.Тому дуже дякую за цей випуск, і чекаю наступних!
Дякуємо, що з нами! 💛
Дениса Казанського слухаю майже щодня
Треба зайнятись чимось корисним
Пані Юля дякуємо за цікаві,круті завжди актуальні ефіри. Ви справжній професіонал у своїй сфері дуже приємно ,що ваші гості завжди різні,але цікаві співрозмовники і вас об'єднують актуальні теми сьогодення.
1983 року народження, з центральної України - були нові підручники в школі, які весь час змінювалися, "вдосконалювалися". Вчитель історії акцентувала увагу на те, що ми майбутнє нової держави. Як два різні світи: мій і гостя.
Ого, класно. В мене, нажаль, як у гостя. Всі знання прийшлося надолужувати самостійно.
Не такі ці світи вже й різні.
@@Nat__Kaтак, наталка, вiн бреше
Ого, вам вже 41 рік!
Дякую за Казанського - приємний, глибокий, свій, український ❤ Любллю ❤ ❤ ❤
Донецька психологія вїдається в мізки людей навічно: «коли була можливість уникнути війни ми весь час повертали не туди». Ніколи! Ніколи не було можливості уникнути війни, бо росія завжди мала намір захопити, повернути Україну, щоб не бути недоімперією. Жертва не може спровокувати хижака, бо він хожак!
Була можливість: ядерна зброя, що забрали або вступ до ЄС , НАТО.
@@user-dx9bc6cq2h Була можливість підготуватися до війни, але не уникнути. Незалежність ніколи не може бути подарунком, її завжди виборюють, це закон історії.
Не треба було росії допомагати.
@@user-dx9bc6cq2h Ядерна зброя - так, вступ до ЄС і НАТО - ні. Бо країни, що вступили туди (Балтія) не були однією з 3-х сестер-засновниць ссср і мАсковської імперії, яка хоче вести свою історію з Русі = України.
Дуже цікава розмова! Дякую Юлії Бориско і команді за гостя! Пригадую свої наукові відрядження до Донецька у 1996, 1998 роках. Освічені, привітні, зичливі люди!!! Інтелігенція Донецька відрізнялася від львівської публіки. В донеччан не було тої пихатості і зазнайкуватості серед докторів наук моєї спеціальності, яка панувала у Львові. Дуже вдячна багатьом науковцям Донецька, які допомагали мені без корупційної складової, яка на той час була у Львові. Наукове середовище в Донецьку при кінці 90их років було дуже рухливе, відкрите, фахове. У Львові на той момент середовище науковців було дуже ригідним, заправлене комсомольцями-чекістами. В Донецьку сміялися з тих "науковців', які потрапляли до аспірантури, чи на кафедри через комсомол. Називали їх 'комсомольські блохи'. На кінець 90их років у місті Донецьку працювали товариство "Просвіта", РУХ. Донеччани були вірянами УГКЦ, автокефальної православної церкви, організації "Свідки Єгови" та інших. Жодних переслідувань , чи утисків не було серед місцевого населення . Дуже боляче, що Донецьк і донеччани опинилися під окурацією.
Науковиня Фарioн! Ото ж!
так, пихатість в принципі притаманна львів*янам, на жаль ((
Они этого хотели как били тех кто был с стягами Украины
В 14 му році на жіночий конгрес у Вінницю приїздили донеччани та розповідали,що в Донецьку немає жодного українського прапора, а на телебаченні-- жодного українського каналу.
Денис- супер порядний, супер чесний та супер професійний. Постійно його дивлюсь. Величезна подяка за невтомну роботу на благо України. 💛💙💛💙💛💙💛💙
Це тільки у них в родині було таке, інтереси батьків такі, але не у всіх у донецьку. І вчителів з української мови було нормальних не мало. В кожній родині свої інтереси, українська мова присутня за донецьком, багато і в макіївці, харцизьськ, іловайсьськ, амвросіївка і т.д.
Передайте, будь ласка, Денисові, що його робота настільки ж важлива, як робота лімфоцита в організмі (ті, що приклеюють маркери на віруси, які проникли всередину організму, щоб їх могли знищити інші лімфоцити)! Хай не шкодує про те, що не живе у благополучній країні, як Нідерланди, і популяризує наукові знання 👍🥰❤
Люблю Юлю, не пропускаю жодного випуску. Але цей задіває за живе. Вибачте, але нещодавно у мене з'явився фразеологізм "львівський вираз обличчя" (( Я із Запоріжжя, і дуже добре розумію Дениса. У 1987 році в Запоріжжі була ОДНА українська школа і 95 російських. В Донецьку не було жодної. Про яку українську мову можна говорити ??? Хто їздив в село до бабусі - ті ще якось суржик розуміли. Західна Україна взагалі не розуміє, в яких умовах зростали ми, жителі Сходу. І совкова історія у нас довша майже на 30!!! років. Постійно чую від західних мешканців "як це ви там сепаратистів розвели ?", "а чому там ніхто українською не говорить?", "а чому сиділи на маленьких зарплатах ? - у нас всі їздили на заробітки, щоб краще жити, а вам там нічого не треба було?", "давно потрібно було відрізати той Схід, не мали би проблем...", "у вас там всі невіруючі, а нас виховували Бога поважати" і т.д, і т.п.... Червоною ниткою йде мотив "щось з вами не так, наше пальто біліше". І зверхній вираз обличчя.
Це класний чоловік і фахівець!
Дякую за ваш канал! Команда, гості, теми - ❤❤❤!
Дякую пані Юлія, як завжди цікаво🙏.Запорізька обл. маленьке село навчалася в Українській школі в 90-х книжки всі Українською все у нас було добре👍
Нашла вас из-за Казанского, спасибо за гостя. Но какие у вас интересные интервью ❤ Дякую! Вітаю з Одеси 🎉
То він просто не сильно знав, як хто вдома говорить, не кажучи вже про села донбаські. Багато родин україномовних насправді там, вони і досі є, а в селах так ярий суржик вживається переважно на Луганщині та Донеччині.
Але ж не в місті у адміністративному центрі, а в місто коли люди тягнуться то і сурж зникає. Звісно що були якісь україномовні школи та ліцеї, але значно менше порівняно з кількістю російськомовних в місті та і кількість людей що розмовляли російською в місті було більше. А ще незрозуміло якого хріна у одних було кабельне тб із великою кількістю російських телеканалів і це було у державі і ніхто їх не забороняв до 14 року так точно
З мого особистого досвіду: як тільки починаєш знайомитися з людьми з інших регіонів, так і дізнаєшся про те, що вони існують. На телебаченні Існувала програма обміну глядачами між львівщиною і донеччиною, коли люди однакових професій ( там булі і шахтарі, водії, виховательки, бармен тощо), їхали в інший регіон на певний період, а потім розповідали про свої враження і досвід. Але це була програма примирення, яка не потрібна була для тих, хто боровся за голоси виборців на заході або на сході країни. Зшити людей з містечковим баченням в народ можуть великі зовнішні загрози. Це ви зараз і демонструєте в співбесіді.
Дякую за етер, цікаво було почути Д. Казанського. Наскільки різні погляди людей з Донбасу: одні зуміли розібратися в ситуації і увімкнули критичне мислення, інші ж навпаки, краще жити в таких умовах, але не визнати свою помилку...
Вот правильно включили еретическое мышление,а основная масса народа пользовалась тем что граница рядом настраивали свои телевизоры на рашку и слышали без конца,что Донбасс кормит всю Украину. Хотя им Киев говорил,что шахты дотационные,но кто Киев слушал. мацква сказала что кормят,а могли бы жить самостоятельно БОГАТо. Почему же теперь даже с донецка побежали
Вітаю з Грузії 👋 Дуже люблю Ваші інтерв'ю)
О, круто, дивлюсь Дениса щодня. Дякую за гарний контент ❤
Д. Каанский гарний кандидат для депутата Парламента України!! Скромний, интелигентний, та розумний аналітик реалии Домбасса!!! Слухаємо нього вже третій рок воїни!!
Обожнюю ваш канал, дякую. Завжди цікаві гості.
Під час революції гідності, я жила над наддніпрянським шосе і якраз автобуси із антимайданом і поїзди приходили туди. В якийсь вечір місцеву велику кишеню просто заполонили люди зі сходу і саме так, вони були дуже нещасні, бо для них поїздка на антимайдан був чи не єдиним шансом виїхати подивитися на Київ. Звісно, риги зібрали найбідніших, я не говорю тут про донецьких, які були при грошах, ті літали вже в різні країни на той момент. Після того як хвиля цих людей спала, в магазині не було водки і солодощів, дійсно дуже сумно. Бо я впевнена, що майже до всіх людей можна достукатися, якщо з ними говорити.
Дякую Вам Юліє і Вам Денисе за цей етер .
Дякую Денису і Юлі цікаво слухаю щодня Дениса
Дякую за просування україномовного та україноцентричного контенту
Дякую за інтерв'ю. Аж згадала свої шкільні роки на Полтавщині, і референдум в 91, є що проаналізувати з свого досвіду
Хай Господь-Бог благословить та береже Україну, ЗСУ і СО та Головнокомандувача ЗСУ і СО, Валерія Залужного!!!
Дивно. Я з Луганщини. 1982 року народження. Навчалася українській школі. Оточення 00% україномовне. Далі Лисичанськ коледж теж українською мовою. Далі Луганськ університет і теж не омосковилась. Що таке Львів - знала з дитинства. Школа, що є молоді люди, які цього не знали.
Ви українка, а Денис ні.
@@user-qq9ld9ix6p може ще черепи міряти будете?
@@your_gingerbread точно.
пощастило Вам, я з Сєвєродонецька - в мене досвід точнісінько як в Дениса.
теж з Луганщини (Станиця), 85го року народження. російською було ВСЕ: школа, оточення. вчителька укр. мови - й та в житті рос.мовна. (інша переїхала к нам після Чорнобильської катасторофи - єдина укр.мовна була). Теж в Луганську я навчалася (в Шевченка на факультеті іноземних мов) - все російською, навіть такого предмету як украиїнська мова не було на першому курсі (в інших були, а в нас - рос.мова півроку, ще й вступний іспит по рос. мові був). В общазі - всі російською: Краснодон, Рубіжне, Сватово... Тому вам дійсно пощастило!
Дякую за гостя. Слухаю Дениса з 14го року.
Маю риторичне питання: чому після 14го року на Донбасі продовжували вивчення "русского языка"? Моя сестра з донькою виїхали з акупованого Алчевська на Закарпаття. В школі викладали українською. Я на той час мешкала в Лисичанську. І так, перейшли на викладання українською, але...російську мову ввели, як вивчення іноземної!!! Я та декілька батьків були проти. А на запитання до керівництва школи " навіщо вставили російську аж 1 годину на два тижні? Чому б не замінити іншим предметом?" Нам відповіли, що є викладачі російської мови та їм потрібні години для плану. І додали, що то є роспорядження з мінистерства!!! Все це до того, що і після 14го Донбас не намагались "повернути" в Україну.
Бо вгенти кремля працюють краще ніж агенти України
я Вам більше скажу, не знаю жодної вчительки української мови, яка стала директором школи. А от директор - вчитель російської - то є на кожному кроці. Їх всіх потрібно було в 2014-му позвільняти в сраку і відправити на перекваліфікацію
Тому що, російську мову вводили як факультатив, батьки писали ( частіше ) заяву про такі уроки. Ви могли відмовитися , ставили факультативні заняття здебільшого останніми уроками , аби ті хто не відвідував , могли піти додому.
В центрі України, місто Кременчук живе з виборчим мером, так само...мав він на увазі мешканців. Нахабний, кожна дія переповнена цинізмом. В війні став не менше гнилим. В демократичному суспільстві повинні працювати всі системи... А не лише виборчий процес.
Про мера Одеси з російським паспортом,я взагалі мовчу....😡
Казанський здивував своєю необізнаністю існування іншої частини України. Я теж з Донбасу, але, як у Львові є ті, хто і зараз в караоке співає " Владимирский централ" ( сам чув! ), так і в Донецьку були ті, хто співав " Чорнобривці ". Отже слухайте з розумінням того, що спільноти багатошарові.
По-перше, Донбас це строкате поняття. Він з Донецька. Ви скажете що в Донецьку ваш досвід можна було б вважати чимось притаманним більшості дітей його покоління? Я б сказав що його досвід це щось дуже розповсюджене саме в Донецьку По-друге, він ніколи не казав що цього не існувало чи не існує, він сказав що для нього тоді не існувало. Бо в тих рамках в яких він перебував він не міг перетнутися з українством. Щоб шукати тих хто співає "Чорнобривці" ти маєш спочатку дізнатися, що така пісня існує взагалі, вам не здається? Я, наприклад, її вперше почув коли Козловський її співав на якомусь шоу. Доречі, якби не телебачення українською, то ми б мабуть і не знали української Але ви, звісно, правий, що спільноти багатошарові. В Донецьку, як я дізнався десь в році 2016, навіть український націоналістичний рух був. Питання тільки у кількості людей які входять до того чи іншого шару суспільства.
@@vitaliihalkin5836Казанський не українець і тому не знав.
@@user-qq9ld9ix6p, і мешкав ізольовано на териконі.
@@vitaliihalkin5836 я з центру Донецька! Але Денис розповідає деякі речі, які для мене дикі! В мене діти 85,91 та 97 років народження і вони навчалися українською з першого класу, а найменша навіть у судочок ходила українськомовний! Вищу освіту получили на українській мові! Денис навіть деякі слова вживає, яких в Донецьку у вжитку немає, це слова з його особистого простору. Але все інше так і було ! Тільки я казала на Донецьк - "княжество ахметовское", воно так і було!
@@user-qq9ld9ix6p І Сосюра - не українець, бо народився на Донбасі.
Вітання,Юліє, Вітання,Денис, дякую Вам за Вашу Працю!Розмова вийшла дуже корисна і важлива! Було цікаво!
Вітання з Нідерландів (з діаспори)! Дякую за змістовну і важливу бесіду. Супер дякую панові Казанському за великотерпіння і звитяжний труд.
Дуже цікава розмова! Дякую!
Дякую Юлії і Денісові.
Де б ми ще зібрались поділитись історіями з життя?!. Дякую за цю можливість! Душевно, по-домашньому!
Щодо книжок та бібліотек на Донбасі. Міська книгозбірня мого невеликого міста мала той фонд, що залишився після Совєцького Союзу. Бібліотекарки намагалися поповнювати його, як могли. Але ресурси були мізерні. Після 2014 року я жила за межами Донбасу у відносно невеликому промисловому місті. Яка гарна й багата бібліотека була там. Кожного року вона поповнювалася книжками українських авторів або в українському перекладі. Це була розкіш. Пишу в минулому часі, бо зараз місто окуповане. Розпач бере.
У цьому короткому відео уся історія,,і причина війни,а ще підтвердження того,хто доберався до нашої влади😢😢Щиро дякую Вам за передачу❤
Дякую за те, що запросили пана Казанського. Дуже подобається, коли віндає інтерв‘ю та ділиться своїми поглядами українською
Донечинна і Луганщина мають неймовірну природу. Я думаю, що Україні варто створити якомога більше природних парків і заповідників, робити ставку на туризм і рекреацію, обрати найзручніші міста і розвивати їх. Ну і земля
@@to1tu_sr7_34b не розумію сербську, перепрошую
Дякую за зустріч! Дуже приємно і цікаво було слухати вашу бесіду, друзі! Денисе, з Вами я виживала на початку війни, а зараз отримала впевненість, що Донбас буде українським! Дякую, Ви дуже позитивний і переконливий. Юлії, як завжди респект! Хай щастить обом! Харків'янка
Юлія дякую вам....🌷🌷🌷, цікаво, корисно. Денис молодець, розумний і патріотичний. Дякую вам....
Дякую! Залюбки послухав.
Казанський тобі респект за твої дослідження трагедії на Донбасі 🤷♂️🇺🇦🙏
Дуже цікаво і пізнавально.потрібно більше подібного контенту.
Я впевнена - буде дуже цікаво. Чекаю!!!
Залишилось декілька знайомих в Луганській області. Дійсно там зараз проживать люди майже всі старшого віку. Наскільки знаю, вони читають і слухають тільки російський новини, хочуть повернення срср, московського патріархату і т.ін. Про дитячі табори, це питання спірне. Спортивні і туристичні табори, в яких я була в дитинстві це просто супер. А Артек -це була просто жесть. Ці вожаті , дисципліна і Абсолют - з жахом згадую це літо😱
Денисе напиши сценарій до фільму,ти ж талант❤👍✌️🇺🇦
все буде Україна! Героям Слава!
Дякую за дуже хороше інтерв'ю!
❤Вітаю! Впевнена, що розмова буде цікава! Дивлюся всі ваші відео, дякую 🌹
Щодо того, що вони не думали, що з війною до них прийде занепад: моя тітка в Макіївці казала, що війна буде там, у вас на заході, а ми тут одразу росії здамося, і все
Ще півроку тому спілкувався з родичем, який командир на Авдіївському. Каже, що в розмові з місцевими питав "невже ви не розуміли що росіянці прийдуть сюди з війною" , на що вони відповідали щось типу "єслі би нє ваєнниє то оні прошлі би тут спокойно і бєз разрушеній, а ви би с німі білісь гдєто в Вініцкой ілі Кіраваградской обл, а у нас билоби спокойно". Якось так
@@user-ly9zi8zu6m так-так, та сама "логіка"
@@user-ly9zi8zu6mКиїв, моя сусідка (коли прилетіло за три будинки до нашого): Росіяни б'ють по військвоих об'єктах. Аби наші не збивали, в наш район би не прилетіло. (ппц!) Тобто - ви отам бийте, а нас не чіпайте, ми за вас.
немає кліматичних біженців насправді це економічні біженці
Важка розмова, але дуже потрібна. Дякую.
Дуже дякуємо Вам, Юліє ❤❤❤❤❤❤❤Любимо дивитись!
Підтримую ваш канал і дивлюсь із задоволенням ❤
Все ж таки "засрані" (вибачте за таке слово) мізки пропагандою це власний вибір людей. Дивлячись на Дениса, який так само виріс в середовищі де все було зросійщено, у нього вистачило бажання докопатися до суті. Звісно вплив пропаганди не варто недооцінювати, але є ж люди, які попри нав"язування ідеології, залишаються з тверезим поглядом.
Вижу, как журналистке очень хочется услышать, что в Донецке есть сильное движение "жовта стрічка" . Разочарую- это бесконечно малое число . Основная масса активных проукраинских людей уехала ещё в 2014. а с началом полномасштабной войны уехали почти все оставшиеся адекватные. но основная масса оставшихся- это инертная равнодушная "какая разница лишь бы не было войны"
Ого скільки коментарів з Донбасу.Сам живу в окупації на Донбасі ще з 2014 року,чекаю звільнення.Дениса дивлюсь кожен день.
82 р. народження, Полтава, моє дорослішання було під дитячий серіал Карусель, Альфа, Територію А, книжку Ореста Субтельного по історії України. Хоча навчалася в російській школі. Хоча ус література на якій росла, була російською. І родина російськомовна, бо всі з вищою освітою🙈, отакоє
Денис супер❤😅