🔵 Мова - ОБОВ'ЯЗКОВА частина національної ідентичності! Філософ Кебуладзе про важливість української
2022 ж. 27 Шіл.
2 613 Рет қаралды
Філософ Вахтанґ Кебуладзе розповів про важливість української мови.
Стань спонсором каналу: / @faktyictvchannel
Підтримай на патреоні ➜ www.patreon.com/fakty?fan_lan...
Рахунок Факти ICTV ➜ fakty.com.ua/ua/donate/?donat...
Усі ключові новини війни в Україні ТУТ ➡️ fakty.com.ua
Говоримо мовою фактів!
✔️ Підписуйтесь на канал: bit.ly/FaktyICTVchannel
---------------------------------------------------------------------------------
Факти від ICTV на Facebook - / fakty.ictv
Telegram Факти ICTV - t.me/FAKTY_ICTV
Instagram Факти ICTV - / fakty_ictv
Факти ONLINE fakty.com.ua/ua/live/
#ФактиICTV #війнавУкраїні #новиниУкраїни # # #
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Володимир Сосюра .
Дякую. Дякую за гостя. Моя повага Вахтангу Кебуладзе.
Мова - це базова складова державності. Це фундамент на якому стоїть наша ідентичність. Тому якщо ти українець - мусиш знати українську мову.
Та всі розуміють українську, це просто безвідповідальність ігнорувати своє.
Мова це код нації та кордон держави.( мене дивує і дратує водночас,що це до сих пір не всі розуміють)
Для України мова- це питання виживання держави і нації.Як сказав путін,росія закінчується там ,де закінчується російська мова.
Слухайте , та як це всеодно якою мовою , ось вам і війна.....
Ч"їво єта за намьньйокє такіє? Ви би їшь чьйо "КАКА я разьньєдса??" зьдєсь з гадалє...
А чому приїжджають працювати в Італію і вчусь італійську.... і нічого розмовляють , теж руськомовні .....
Бо там можуть у свою спецщелепу отримати,а тут ми,добрі-дурні,терпимо цих вЯлікєхь шовіністів,які на нашій землі живуть і нас же ненавидять і нашу країну.
Мова - це основа. По факту без мови не буде жодної політичної нації.
Єдина державна мова,мова громадянства та мова міжнаціонального спілкування УКРАЇНСЬКА!Закон про функціонування української мови як державної .
👍🍷 ❤🇬🇪🍷❤🇺🇦🍷
Ми повинні повернути Україні цю особистість і знання, які він ніс. АРСЕН РІЧИНСЬКИЙ ПРО ЛЮДИНУ, НАЦІЮ, РЕЛІГІЙНІСТЬ (І солідарність) У книзі «Проблеми української релігійної свідомості.» 1933 1. «Образ божий» людини полягає в багоманітності і ріжнорідності людської природи. Особливо це виявляється в національнім поділі людства. 2. Народ - це єдина соборна Особистість понад час і простір, яка має свій життєвий цикл і несе спільну відповідальність. Промисел Божий кличе народи до життя, визначає кожному епоху й кордони його перебування та спеціальну міссію у світі. 3. Внутрішнім об’єднувачем народу, а назовні доказом його окремішності служить спочатку єдність походження і мови (ембріональна доба народу), пізніше - єдність національної ідеології (зріла нація, свідома своєї мети і гідності). 4. Кожен народ повинен виявити і зберегти свою національну окремішність, усвідомити своє покликання і виконати його якнайкраще за своїми силами: так здійснюється багатоіпостасність людської природи, що відповідає багатоіпостасності Божій. 5. Щоб виконати своє провіденційне завдання, кожний народ мусить передовсім забезпечити своє існування, здобути для себе терен, створити належну державно-громадську організацію й рішуче усунути з дороги все, що перешкоджає йому виявити повноту свого національного життя. Це природна експансія народу, який хоче жити і мусить здобути собі місце на землі, виправдовує будь-які жертви з його боку і найбільш рішучі заходи проти інших, навіть «братніх» народів… 6. Усіх членів нації поєднує закон національної солідарності… 7. Нормальний розвиток народу опирається на містичну віру його і свою правду , в абсолютну цінність національного ідеалу. На його вівтарі складається найвища жертва - життя вояків, овіяне безпосереднім відчуттям Вічності. Тому здоровий націоналізм має релігійне забарвлення… Навпаки, перевага матеріальних інтересів, гонитва за приватною вигодою, опортунізм провідників, взагалі заміна погляду з ідеалістичного на матеріалістичний й згасання творчого містицизму, свідчить про вичерпання життєвої енергії. Народ тоді розпорошується на безліч ідеологічно незцементованих одиниць, зайнятих тільки особистим життям. 8. Запозичення чужих національних ідеалів, асиміляція з чужонаціональним організмом, особливо ж духовне зближення з народом-гнобителем - це заперечення нашого надіндивідуального «Я», нашої всенародної ноуменальної (духовно-містичної) іпостасі, нашого покликання.. Така зрада релігійно-національного ідеалу у Св. Письмі звичайно називається «БЛУДУВАННЯМ» і тягне за собою неминуче покарання… 9. Нав’язування народові чужої для нього ідеології, примушування його служити чужим національним інтересам, взагалі гноблення іншого народу, це - злочин проти багатоіпостасності природи людської, супроти «образу Божого». Таке насильство гірше душугубства, бо є масовим душегубством і накликає гнів Божий на весь народ гнобителів. 10. Перейшовши свій життєвий шлях, вичерпавши всю енергію й виконавши -добре чи погано-свою місію, кожен народ перетоплюється з іншими. Після такого взаємного запліднення він витворює новий зліпок з новими даруваннями й новими завданнями… В цей спосіб національна диференціація людства потупає далі, а з нею повніше розкривається багатоіпостасність людини. Творення продовжується, бо у Вічного Бога і творчість вічна. Звідси постає висновок про абсолютну вартість кожної нації та про співпрацю народів у побудові царства Божого. А занепад престарілої (чи взагалі нежиттєздатної нації) так само не означає нищення її безсмертного ноуменального єства, як смерть людини не означає нищення безсмертної душі. Вони ще мають дати відповідь на останньому суді. (Проблеми української релігійної свідомості. 1933) 66 років тому, 13 квітня 1956 року, в далекому Казахстані після 15 років радянських тюрем і концтаборів, на засланні помер Арсен Річинський - висококваліфікований лікар-спеціаліст й водночас філософ, релігієзнавець, культуролог, мистецтвознавець, церковний композитор, фольклорист. Ця людина активно трудилася на громадській ниві, змагаючись за незалежну Українську державу й за незалежну православну українську церкву, зазнаючи репресій з боку польської та більшовицької влади.
Рускій язик в Україні завжди був примусовим. Поступово московія засмітила ним всі сфери життя. Тому базікання про порятунок рускоязичного насєлєнія в Україні -- це маячня. При совєтах в нас не запитували, чи ми бажаємо вивчати язик, а просто запихали його всюди. І те, що язик в Україні зазнає утисків -- це брехня ( цього ніколи не було). Захисники руского міра збісилися, що в українській державі на перше місце винесено українську мову, як єдину державну. Так це нормально, так в усьому світі відбувається. Віднині в Україні ніякого шансу язику: викинути його звідусюди. Рускоязічниє, розмовляйте тихенько на кухні, коли будете піть чай із тульского самовара з баранкамі. А якщо на нашій землі вас щось не влаштовує, то збираєте мовчки швидко барахло і на кацапію. Ніхто не буде вмовляти вас залишитись й ніхто за вами не заплаче.