Ткацький шлях

2021 ж. 19 Қар.
25 037 Рет қаралды

«Ткацький шлях» - соковите, яскраве і натхнення документальне кіно про народне ткацтво як частину української культурної спадщини.
«Ткацький шлях» завершує трилогію документальних фільмів, виготовлених ГО «Всесвітній день вишиванки» протягом 2016-2020 років: «Спадок нації» (2016), «Соловей співає» (2019).
Сьогодні, у натемніші часи українці потребують світлих, добрих, життєствердних, красивих історій. Саме таким є українське народне ткацтво - багатство різноманіття технік і взорів, застосування тканих речей в побуті та обрядовості, висока естетика виконання, супроводжена особливим пієтетом обожнювання та збереження тканих рукотворних витворів.
Команда стрічки заглибилась в історію на кілька тисяч років і дістала сенсаційні артефакти ткацтва, які є ознаками високого цивілізаційного виміру української ідентичності.
Кіноекспедиції розсіялися всією територією держави - від заходу на схід, з півночі на південь. Розтягнуті зйомки в часі були пов’язані із творчим задумом зняти ліжникарство в зелених літніх Карпатах, килимарство на осінньому Подністров’ї, стрижку овець на весняній козацькій Черкащині тощо. Саме в таких місцях, далеко від мегаполісів, міської метушні, споживацького суспільства і збереглися «острови» народних майстрів, автентичні ремесла, а також обряди, пов’язані із ткацькими виробами.
«Ткацький шлях» не лише розповідає про майстрів та види ткацтва, а й демонтсрує, як ткацтво переосмислюється сьогодні, як створюються нові образи та витвори на основі традиційних форм, і ці експерименти настільки вдалі, що потрапляють на обкладинки світових глянців та модних подіумів.
«Ткацький шлях» - це історія про українську ідентичність, осмислена через естетику різних ткацьких виробів та їх використання в обрядах. Стрічка складається із 8 епізодів, кожен з яких розповідає про різновид народного ткацтва («Полотно», «Рушник», «Намітка», «Плахта та обгортка», «Крайка», «Ліжник», «Гуня», «Килим»).
Фільм наскрізь просочений музикою гуртів «Гайдамаки», «Даха Браха», «US Orchestra», «Бурдон».
Над фільмом робота тривала три роки з перервами. Ідея створення стрічки належить дослідниці та майстрині з ткацтва Дарині Алєксєєнко. Авторка сценарію та режисерка - Леся Воронюк. У команді фільму: Валентин Грінберг, Олександр Ткачук, Демид Єлізаров, Сергій Кримський, Олексій Матвейчук, Денис Олейнік, Роман Гоменюк.
Фільм знято кіностудією «Диво» при ГО «Всесвітній день вишиванки» за підтримки Українського культурного фонду, ТОВ «Рома», партнерів ГС «Музичний Батальйон» та ГС «Народний музей України», Спільнокошту.
Друзі, якщо вам сподобалася стрічка "Ткацький шлях", будемо вдячні за фондування роботи нашої громадської організації та наступних проєктів, аби ми працювали далі і стоврювали ще більше українського контенту.
Реквізити: картка Приватбанк ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ: 5169330519299066
АБО: ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ Код отримувача: 39904077 Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: UA213052990000026004036205522 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Також дивіться наші фільми:
"Соловей співає" - • Соловей співає (докуме...
"Спадок нації" - • Спадок нації

Пікірлер
  • Як мало переглядів ! Це має побачити кожен Українець ! 🙏🇺🇦🇺🇦

    @sofia.fialka@sofia.fialka Жыл бұрын
  • Які красиві люди і їхні найпречудовіші роботи. Така насолода від перегляду цього фільму. Люди цінуйте надбання не байдужих працьовитих людей, це наша гордість та ідентичність. Дякую творцям фільму за знайомство з різноманітною творчістю митців з усіх куточків нашої любої України.

    @valentinavb9663@valentinavb9663 Жыл бұрын
  • Велика подяка творцям цього фільму! Фантастика,яка розмаїта наша Україна, яка прадавня, самобутня і водночас суголосна з іншими народами. У фільми представлені різні етнографічні зони України з їх характерними відмінностями й спільними елементами. Режисер і оператор чуттєво й магічно розкрили традиційне ткацтво, яке може бути та є сучасним! Хочеться побачити й інші види народних ремесел

    @milanabok9310@milanabok93102 жыл бұрын
  • Отримала величезне задоволення, переглянувши фільм. Я вважжаю, що такі матеріали потрібно показувати діткам, особливо в шкільному віці, ми повинні пам'ятати про свій національний культурно-історичний спадок, особливо зараз актуальне це питання. Дуже вдячна авторам і всім, хто сприяв створенню фільму!

    @user-ps2of8bp5x@user-ps2of8bp5x2 жыл бұрын
  • Люди добри!! Збережіть ,що маєте. РОЗПОАСЮДЖУЙТЕ!!! То не тільки основа України, то як дитинство, з якого виходиш, але яке є основою, і силою ,і захистом на все життя ,в даному випадку на історію України.

    @biana7004@biana70042 жыл бұрын
  • Дяка за чудові емоції! Натхнення вам на нові роботи!)

    @Vyshyvanchyk@Vyshyvanchyk2 жыл бұрын
  • Яка багата талантами Україна! Працелюбні, мудрі, спокійні, освічені, величні герої цього фільму! Такий народ ніхто не преможе і не поневолить! Здоров'я трудівникам та наснаги! Бережімо свої скарби, Українці!

    @user-zb8zn3qy4l@user-zb8zn3qy4l2 жыл бұрын
  • Прекрасний фільм. Низький уклін журналістам, знімальній групі, дослідникам, майстрам! Ви робите безцінний вклад у збереження нашої культури і традиції! Хай Бог Вам дарує здоров'я на довгі роки щасливого життя!

    @arinaklim8870@arinaklim88702 жыл бұрын
  • Велика подяка творцям цього фільму. Дуже добре що доносите до нас скарби одвічного нашого вміння прикрашати своє життя. Це потрібно для молоді. Щоб знайти своє місце у сучасному світі. Беріть. Не кидайте під ноги. А то заберуть інші і видадуть за своє.

    @user-lk4kh5vq4d@user-lk4kh5vq4d Жыл бұрын
  • З нетерпінням чекаємо❤❤❤🇺🇦🇨🇦

    @oleksandrteplenko@oleksandrteplenko2 жыл бұрын
  • Як це цікаво! Дякую за працю! Та тим, працьовитим українцям, що бережуть ці традиційні гарні вироби

    @user-bl8fn4no2f@user-bl8fn4no2f Жыл бұрын
  • Який чудовий фільм! Дякую за нього❤

    @dariiastrantseva1571@dariiastrantseva15715 ай бұрын
  • Чекаємо!!!!:)

    @o1enka@o1enka2 жыл бұрын
  • Велику працю створили у цьому фільмі, молодці!

    @user-sw1kc1gt1l@user-sw1kc1gt1l2 жыл бұрын
    • цэ фильм про корпаты, храни божэ, Украину!!!!

      @user-kb4ik7nn4s@user-kb4ik7nn4s7 ай бұрын
  • Яка краса, і це все ми мали. А потім прийшла росіянсько- комуністична орда. І все. Подяка всім, хто береже наші традиції.

    @tatjanabakum1478@tatjanabakum14785 ай бұрын
  • Дякуємо за це потужне відео!!!Дуже багато цікавого і корисного!)

    @olgasoroka7166@olgasoroka71662 жыл бұрын
  • Дуже влучно сказано: "В сучасний період глобалізації і переділу територій, окреслити кордони своєї країни ми можемо завдяки нашим традиційним звичаям" ! І повернути Воронежську і Білгородську області :)

    @arinaklim8870@arinaklim88702 жыл бұрын
    • Нажаль там більше немає наших традицій.....виморили,

      @tatjanabakum1478@tatjanabakum14785 ай бұрын
  • Дуже цікава розповідь. Дякую.

    @irynaskvortsova6996@irynaskvortsova69962 жыл бұрын
  • Неймовірно гарно! Дякую вам!

    @user-di5ug1ne2n@user-di5ug1ne2n2 жыл бұрын
  • Чудовий фільм!

    @olgasmirnova5156@olgasmirnova5156 Жыл бұрын
  • Люблю та шаную Вас за вашу дорогоцінну працю. Наше настільки наше, наскільки ми ладні його захищати!!! Будьмо,Будьмо, Будьмо!!! Просвіти у світи!

    @serhiy.v.medvedenko@serhiy.v.medvedenko Жыл бұрын
  • Дякую вам за цей фільм, дякую за вашу працю! Сподіваюсь що всі ці люди зараз в порядку. Українці, зберігаймо і розповсюджуймо наші рідні традиції, та не спотворені росіянами, а справжнісінькі! Слава Україні! Слава Героям!💙💛

    @Maryna-rr4et@Maryna-rr4et2 жыл бұрын
  • Подяка за збереження традицій та національних скарбів

    @tatjanabakum1478@tatjanabakum14785 ай бұрын
  • Дякую💛💙

    @sonyashnyk@sonyashnyk Жыл бұрын
  • Господи! Яка ж у нас багата нація культурою, звичаями, майстрами! Тисячолітній досвід! Тисячолітня історія! Нас неможливо знищити!

    @arinaklim8870@arinaklim88702 жыл бұрын
  • Просто перехоплює дух за таку неймовірну автентичність. Це справді якісний продукт про ткацтво як частину української самобутности😍🥺 Вельми вдячна за Вашу клопітку працю🤍 Все буде Україна🇺🇦♥️

    @nesterpna4798@nesterpna47982 жыл бұрын
  • Magnifique travail intemporel 8

    @eliannesabate1850@eliannesabate18502 жыл бұрын
  • 👽😛Дякую, я у захваті. ❤️🇺🇦

    @user-gl1ju1wr4k@user-gl1ju1wr4k Жыл бұрын
  • ❤️❤️❤️

    @madeliefjevanzeemeermin@madeliefjevanzeemeermin2 жыл бұрын
  • Краса неймовірна

    @user-tb6jp9tm6h@user-tb6jp9tm6h11 ай бұрын
  • Danke, Reiche Ukraine 💙💛

    @dieterschmitt9061@dieterschmitt9061 Жыл бұрын
  • Друзі, якщо вам сподобалася стрічка "Ткацький шлях", будемо вдячні за підтримку нашого наступного супер масштабного та амбітного проєкту - створення сучасного інтерактивного Музею Української Вишиванки (Музею реліквій та технологій) www.denvyshyvanky.com/donate/ Реквізити: картка Приватбанк ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ: 5169330519299066 АБО: ГО ВСЕСВIТНIЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ Код отримувача: 39904077 Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: UA213052990000026004036205522 Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

    @vsesvitniydenvyshyvanky@vsesvitniydenvyshyvanky2 жыл бұрын
  • 💙💛🇺🇦

    @user-xl1nx9pb1d@user-xl1nx9pb1d2 жыл бұрын
  • Дякую Знайти б контакти всіх хто у відео показаний

    @oxanadar9770@oxanadar97702 жыл бұрын
  • Щиро дякуємо вам за таку кількість переглядів та коментарі. Будь ласка, подаруйте нам 1 хвилинку свого часу та підтримайте голосуванням наш наступний проєкт: facebook.com/vsesvitniydenvyshyvanky/photos/a.1574467226154621/3218201925114468/

    @vsesvitniydenvyshyvanky@vsesvitniydenvyshyvanky Жыл бұрын
  • В Трипіллі є музей , комон сюди

    @nikolaytt4653@nikolaytt46532 жыл бұрын
  • ❤️❤️❤️❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

    @monceauinvest@monceauinvest2 жыл бұрын
  • Канал просто скарб !

    @Artkovalejo@Artkovalejo2 жыл бұрын
  • анґломовне kzhead.info/sun/f8prgbdwZ6Kla40/bejne.html

    @viktorbezvidkhodko2199@viktorbezvidkhodko21992 жыл бұрын
  • Ещё в начале ХIX века, митрополит Львова обратился к властям с просьбой разрешить преподавать в школах на местном наречии, а не на польском языке. Галицкий губернатор Гауер ответил, что это невозможно по «политическим причинам», в виду того, что это наречие является «разновидностью русского языка». Тогда же (а именно в 1822 году) правительство Австрии запретило ввоз книг из Российской Империи. Галиция (Галичина), Буковина и Закарпатье были частью Австро-Венгерской Империи по 1918 год. Население, тогда не считало себя отдельным от великороссов народом. На русском языке они говорили, читали и писали. На русском языке здесь печатались газеты. В галицких учебниках писали: Русский литературный язык различается от нашего галицко-русского наречия (говора) единственно немногими меньше понятными словами и иным выговором отдельных букв. Но мимо тех различий народ на всем том неизмеримом пространстве от Карпат до Камчатки говорит одним и тем же русским языком, лишь одни с одним выговором, а другие - с другим. Украинский язык начал создаваться с середины 19 века по заказу австрийского императорского дома на основе малороссийского диалекта с добавлением полонизмов. Украинский язык до сих пор находится в процессе создания, слова подбирают так, чтобы они максимально походили на любые славянские, главным образом, польские, и были наименее похожими на русские. Создание украинского языка может рассматриваться, как провокация со стороны Австрии и Польши с целью отсоединения Малороссии от России и является политическим феноменом. Обособить малороссов, отделить их от великороссов (современных русских) - было целью создания украинского языка. Т. Г. Шевченко говорил на малороссийском диалекте, но писал с использованием правил (велико) русского языка. Одним из условий появления украинского языка, кроме полонизации (включения польских слов), стало создание правил грамматики и орфографии украинского языка. Они включали появление букв И как [Ы], i краткой, Е как [Э] и т.д. Было отменено удвоение букв, например, не Одесса, а Одеса, создание собственно украинского языка приходится только на вторую половину 19 века, когда в малороссийский диалект добавили польские слова и узаконили изменения грамматики и орфографии. Т. Г. Шевченко, умерший в 1861, не всегда понимал свои вирши, переведенные на украинский язык, и матерился на чистом русском, есть такой литературный анекдот. Например, на состоявшихся в 1918 году всеукраинских съездах учителей и журналистов отмечалось, что крестьяне, собираемые на сельские сходы, не понимают украинского языка и часто после выслушивания речей правительственных уполномоченных на «державной мове» требуют перевести сказанное на русский язык . «Новые законы… деревенское население не в состоянии усвоить по официальному тексту, и оно ждет русского перевода» ,- подчеркивалось в направленном в Киев сообщении «Союза хлеборобов Полтавщины». «Почти все образованные люди на Украине, за немногочисленным исключением, употребляли русский язык,- признавал Д. И. Дорошенко, занимавший должность министра иностранных дел и бывший рьяным украинофилом. Побеседовав с простыми украинцами, В.К. Винниченко, возглавлявший Центральную Раду, был поражен тем, «с каким презрением, злостью, с каким мстительным издевательством говорили они о Центральной Раде, о генеральных секретарях, об их политике. Но что было в этом действительно тяжелое и страшное, так это то, что они вместе высмеивали и все украинское: язык, песню, школу, газету, книгу украинскую». Услышав украинский, могли сказать "что за собачий язык"? (По воспоминаниям И.К. Михайлова, главы Таращевского уезда Киевской губернии в 1918 году). А на русский говорили "це по-нашему". Вот "це" как раз было одним из исконных элементов малорусского наречия, брата великорусского наречия. А не "одяг" или "хуртовина". Учёный украинофил С.А. Ефремов писал: Обывательская публика желает читать неместную газету, лишь бы не украинскую. Это отчасти и естественно: газету штудировать нельзя, ее читают, или, точнее, пробегают глазами наспех, а даже украинизированный обыватель украинский текст читать быстро еще не привык, а тратить на газету много времени не хочет. Шутя можно было предложить нашим властям, чтобы сделали второй шаг: украинизировав местную прессу, нужно запретить привоз из Московщины,- тогда обыватель уже не удрал бы от „своей“ газеты. после оранжевой революции западенцы поперли в Киев и обсидели его очень плотно. Они сейчас везде: ТВ, пресса и все новые районы на правом берегу заселены ими - не продыхнуть от них, Моя знакомая коренная киевлянка расказывала военную еще историю, что во время войны пришли их выселять из дома немцы .а во главе западенские полицаи.С тех пор она тоже не может слышать этот западенский говор Когда в Киев хлынуло рогулье, особенно с отменой прописки, город окончательно стал разваливаться ........................................................

    @user-ti2mh7gg4i@user-ti2mh7gg4i2 жыл бұрын
    • спасибо вам за текст, вий умный человек храни бох, украинский народ.

      @user-kb4ik7nn4s@user-kb4ik7nn4s7 ай бұрын
    • @@user-kb4ik7nn4s, Вас не бентежить, що то повна нісенітниця, про Галичину та українську мову? За, що подяка, за брехню і фантазії із кремля?

      @user-bh5ib4by6b@user-bh5ib4by6b3 ай бұрын
    • Ось тут, пальчики не болять, тарабанити такі простирадла на клавіатурі? Наговорив - сім мішків, гречаної вовни.

      @user-bh5ib4by6b@user-bh5ib4by6b3 ай бұрын
  • Як мало переглядів ! Це має побачити кожен Українець ! 🙏🇺🇦🇺🇦

    @sofia.fialka@sofia.fialka Жыл бұрын
  • Неймовірний фільм! Дякую! 💙💛

    @winx2623@winx26232 жыл бұрын
KZhead