Принцип невизначеності Гейзенберга. Квантова механіка простими словами | Всесвіт UA

2024 ж. 25 Сәу.
47 892 Рет қаралды

Принцип невизначеності говорить нам, що в природі існує нечіткість, фундаментальна межа того, що ми можемо знати про поведінку квантових частинок і, отже, найменших масштабів природи. Звичайний досвід не дасть жодного поняття про цей принцип, адже неважко виміряти як положення, так і швидкість, скажімо, автомобіля. Сам Гейзенберг пояснював квантову невизначеність за допомогою так званого ефекту спостерігача, і до речі, сьогодні також це пояснення багато де зустрінеш, хоча справжня суть невизначеності значно глибша.
Підтримати проєкт:
Патреон: / vsesvit_ua
Картка ПБ: 5168 7574 2228 8938 Ончев Іван Володимирович
Monobank: 5375 4141 1521 2051
Щиро дякую :)
Написати мені: Vsesvitua90@gmail.com
Facebook: facebook.com/profile.php?...
0:00 - Ідея детермінованого Всесвіту
0:41 - Загальний опис принципу невизначеності
1:55 - Взаємодія світла з об'єктами макросвіту
3:16 - Суть ефекту спостерігача в субатомному світі
4:22 - Принцип невизначеності, як ефект спостерігача
6:00 - Головна суть принципу невизначеності. Хвильова функція.
9:27 - Колапс хвильової функції
10:18 - Вплив спостерігача в експерименті з подвійною щілиною
10:44 - Прихований квантовий світ
Посилання:
www.pbs.org/transistor/scienc...
www.newscientist.com/definiti...
www.britannica.com/science/qu...
plato.stanford.edu/entries/qt...
• What is quantum mechan...
• If You Don't Understan...
en.wikipedia.org/wiki/Double-...

Пікірлер
  • Все. Тепер я знаю. Коли дитина бігає по хаті, галасує, танцює і співає, вона хвиля. А на сцені починає поволити себе як частинка - соромиться і забуває слова

    @katherynagonchar914@katherynagonchar9143 жыл бұрын
    • 😊😄 чудовий приклад 👍

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Дуже цікаво і доступно. Дякую. З радістю б послухав про теорію струн, в такому ж форматі.

    @andriiturchyn4354@andriiturchyn43542 жыл бұрын
    • ТА ЦЕ БРЕД-ТИ ШО Й0БНУТЕ???

      @alexpanas8676@alexpanas8676 Жыл бұрын
  • Вже чекаю на наступний випуск!!! Дякую!

    @user-fw2yu2rx1n@user-fw2yu2rx1n3 жыл бұрын
  • Дуже, дуже приємний та щирий автор, і головне - просто і "майже" зрозуміло для неуків пояснює складні речі))) Так тримати!!!

    @rethreth7160@rethreth71602 жыл бұрын
    • Дякую, щиро!

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA2 жыл бұрын
  • дякую за цікаве відео і за просте пояснення мікро світу! вподобайка! 👍🇺🇦

    @alex_quick@alex_quick2 жыл бұрын
  • Дуже цікаво , як завжди , дякую .👍

    @user-ci9dp2ln7f@user-ci9dp2ln7f3 жыл бұрын
    • Дякую 😉

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • дуже цікава подача матеріалу, дякую

    @_PeTRoS_@_PeTRoS_3 жыл бұрын
  • Чудовий лектор! Дуже гарно подає матеріал.

    @user-vl7si9tq1k@user-vl7si9tq1k Жыл бұрын
  • Чудова робота! Продовжуйте, це дуже важливо особливо зараз.

    @phantomsmart73@phantomsmart73 Жыл бұрын
  • Шикарно пояснено!!!! Дяк!

    @livepege8409@livepege84092 жыл бұрын
  • Дяка друже. Вечір буде цікавий!

    @user-xu9mb9mz9d@user-xu9mb9mz9d3 жыл бұрын
    • 🤗👍

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Дякую за цікаву тематику, доступні пояснення, наочність прикладів.

    @user-cs7wo4qz8i@user-cs7wo4qz8i Жыл бұрын
  • Існує прихований квантовий світ, але ви фотонами своїх роликів робите його трохи відкритішим і світлішим для українського глядача.

    @user-wv2rw7yu2w@user-wv2rw7yu2w3 жыл бұрын
  • Дякую, чудове пояснення)

    @chernyshovakateryna7305@chernyshovakateryna73053 жыл бұрын
  • Гарно викладено! Пізнавально, наснаги на майбутні відео!

    @MsVvcephei@MsVvcephei2 жыл бұрын
  • Дякую за створення якісних ресурсів українською!

    @vladshapran5000@vladshapran5000 Жыл бұрын
  • Доступне пояснення. Взагалі корисно про таке знати. Вподобайка 👍

    @mitologia_@mitologia_ Жыл бұрын
  • Найкраще пояснення ("на пальцях") ефекту спостерігача, яке я взагалі коли-небудь бачив. Респект!

    @user-cy5nb9lb6i@user-cy5nb9lb6i2 жыл бұрын
    • Дякую, пане, я над цим довгенько працював.

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA2 жыл бұрын
  • Круто! Дуже цікава тема 👍

    @rones1205@rones12053 жыл бұрын
  • Класне відео, цікава тема, так тримати! (Не для того, щоб присікатись, а з метою підтримати: більярдна куля, а не шар)

    @sergiiarkhipov693@sergiiarkhipov6933 жыл бұрын
    • Дякую!

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Дякую за вашу працю👍 Слава Україні ☮️🇺🇦🇺🇦🇺🇦⚔️🛡️☮️

    @user-BELIAL_Ua@user-BELIAL_Ua7 ай бұрын
  • Чудово! Давно не вистачало такого каналу. Дякую за вашу роботу.

    @andrewhryvachevskyi3502@andrewhryvachevskyi3502 Жыл бұрын
  • Все відносно . Якщо завдатись метою виміряти швидкість автомобіля що рухається поверхнею Землі відносно крапки середини розліту галактик то така інформація й стане тією що пропонував використовувати Гейзенберг для обчислення .

    @vend568@vend5683 жыл бұрын
  • Дякую. Читав книгу найкоротша історія часу про принцип невизначеності. Але я трішки не зрозумів. І ваше відео мені допомогло. Мені 11 років👍

    @brainbang7798@brainbang77982 жыл бұрын
  • Дякую за відео було дуже цікаво!!!🤍

    @darkgod1727@darkgod17273 жыл бұрын
    • Дякую)

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • З великою цікавістю переглянула ролик. Окрема подяка за якісну подачу українською. Відкриття, що Момент спостереження, який впливає на об'єкт, мене вразив!

    @lizatrofimenko7072@lizatrofimenko7072 Жыл бұрын
  • Можна звикнути до цих пояснень, але не усвідомити їх в повній мірі :-)

    @Vic-Ukraine@Vic-Ukraine3 жыл бұрын
    • звикаєм до слів не розуміючи суті - принцип навчання в школі, на жаль

      @vikav1008@vikav10083 жыл бұрын
    • Саміж вчені не розуміють квантові ефекти. Тобто якщо ти не розумієш квантову фізику - це нормально ). Але автор дуже добре розповідає і пояснює, завдяки спрощенню - зрозуміліше, ніж у Фейнмана ).

      @lord.k@lord.k Жыл бұрын
  • Дякую. Дуже цікаво.

    @dmytroanaty@dmytroanaty3 жыл бұрын
  • дякую дуже цікаво !

    @user-gs5ez9kf1y@user-gs5ez9kf1y3 жыл бұрын
  • Дякую! 3.55 - "більярдних куль".

    @bogdantkach6722@bogdantkach67223 жыл бұрын
  • Іване, ви такі чудові в своїй простоті аналогії знаходите, що мені здається навіть моя п'ятирічна донька могла б легко сприймати такий контент. Дякую

    @rabbitnet@rabbitnet Жыл бұрын
    • Йой, дякую ☺️

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA Жыл бұрын
  • Дуже вдячна!

    @user-xr1cn5is9d@user-xr1cn5is9d8 ай бұрын
  • Дякую автору за працю.

    @Andrii1973@Andrii1973 Жыл бұрын
  • справді детальний опис із якого прямо зрозуміло, а не ніби зрозуміло. крутий ролик, дякую. пі.ес. тільки про бачимо частинку в кінці неправда. навіть якщо ми дивимося в найпотужніший рентгенівський мікроскоп на важкий атом з кінця таблиці Менделєєва, то бачимо щось розмите - градієнт, тобто хвилю. ми бачимо не частинки, а як хвилі одного типу поглинають хвилі іншого типу, або як хвилі одного типу взаємодіють між собою.

    @scicritic@scicritic3 жыл бұрын
  • воу, відео яке потрапить до улюблених одразу!) дякую!)

    @SPUA@SPUA3 жыл бұрын
    • Радий цьому, дякую 😉

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Дякую за цікаве відео! Робите хорошу справу?

    @user-yh9ik5jt5r@user-yh9ik5jt5r3 жыл бұрын
  • Як приємно слухати про фізику українською! Дякую!!! Тільки тут більярдні не шари, а кулі.

    @romanpryshlyak252@romanpryshlyak252 Жыл бұрын
  • Молодці!!! Дуже цікаво і просто! Так тримати.

    @user-wx1qd6vg8f@user-wx1qd6vg8f Жыл бұрын
  • Дякую, цікава інформація.

    @user-cf7lp6le2n@user-cf7lp6le2n Жыл бұрын
  • Чекаю твого відео як подаруночка на Миколая! Дякую! дуже цікаво і пізнавально. Чи не плануєш в наступних випусках розповісти про сплутані частинки і ефект "телепортації" ?

    @GoryNashi@GoryNashi3 жыл бұрын
    • Привіт! Дякую велике!) Про квантову заплутаність і інші цікаві ефекти обов'язково буде відео. Та поки що квантову механіку ставлю на паузу, хочу декілька випусків про космос зробити)

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
    • @@Vsesvit_UA супер! Космос то теж дуже цікаво!🙂 З нетерпінням чекатиму наступного відео!

      @GoryNashi@GoryNashi3 жыл бұрын
  • Недавно бачив детальніше роз'яснення експерименту з 2-ма щілинами. За електронами стежили підсвічуючи їх лампою, і коли фотони стикалися з лектронами - тоді вони фіксувалися детекторами і не викликали інтерференційного узору на екрані. В ході експерименту поступово зменшували яскравість лампи і зображення на екрані поступово набувало інтерференційного вигляду. З того зробили висновок, що взаємодія фотона з електроном (чи його половинкою) робить таку "магію спостерігача".

    @user-jv7us6zr3f@user-jv7us6zr3f Жыл бұрын
  • Дякуємо Вам за гарну, вишукувану мову і цікаву програму

    @user-wv5bl8hf2v@user-wv5bl8hf2v Жыл бұрын
  • Дякую за Український контент!

    @user-go4fw1rb6w@user-go4fw1rb6w8 ай бұрын
  • я раніше, дуже часто дивився російський науковий контент, бо мало знав про український. І який можу зробити висновок, що російський контент цікавий але він поверхносний в порівнянні з українським, ви я вже багато вошого відео передивився і ви розповідаєте це так, щоб не просто набити перегляти пишучи сценарій з вікіпедії, а створюєте його з безліч різних джерел і підносете це так щоб вглибитись в саму ідею! Ви дійсно молодці, продовжуйте і надалі

    @pashamelnuk8072@pashamelnuk80727 ай бұрын
    • Дуже ціную, коли глядачі правильно розуміють суть моєї роботи. Тисну руку 🤝 дякую)

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA7 ай бұрын
  • - sey my name - Heisenberg - you god demet right Хто зрозумів відсидку молодець Відео класне

    @andriishchokin@andriishchokin3 жыл бұрын
    • Тільки його псевдонім Heisenberg як і прізвище відомого вченого :)

      @seriybasarab@seriybasarab3 жыл бұрын
    • @@seriybasarab ну англійська не моя сильна сторона

      @andriishchokin@andriishchokin3 жыл бұрын
    • @@andriishchokin це німецьке прізвище)

      @seriybasarab@seriybasarab3 жыл бұрын
  • Супер!

    @hairy_nose@hairy_nose Жыл бұрын
  • Вау! Які класні пояснення! Дуже цікаво й корисно мені! Бо стало трохи вибудовуватись якесь "розуміння" (ну, хоч трошки). А, може, Ви так само розповісте... про "час"? Про те, що ж це таке насправді і чому він "тече" по-різному в різних умовах. Але без отих космонавтів, що беруть із собою в політ годинники. ;) Поки що всі пояснення, що я чула (чи читала), не приводять мене до розуміння, а викликають лише запитання (які нема кому поставити).

    @VyvirkaSira@VyvirkaSira3 жыл бұрын
    • Дякую, додав до списку майбутніх випусків.

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Вельми цікаво. Дякую

    @user-rt8ex8mr9p@user-rt8ex8mr9p Жыл бұрын
  • Дуже цікаво ! Дякую ❤

    @user-qs2lk1qu1v@user-qs2lk1qu1v9 ай бұрын
  • Класне відео. На останьому експеременті, трохи є неточність, справа в тому, що частинки поводять себе як хвилі постійно, але ми можем їх бачити тільки у одній точці простору із того міль'ярда точок в якому вони знаходяться постійно. це як бачити хвилю вздовж її руху. а дізнались фізики про те що частинки це по суті поле, по їх взаємодії з навк.середовищем.

    @user-cv1os1du8p@user-cv1os1du8p Жыл бұрын
  • Чітко,і без зайвої філософії та поетичності . Таку подачу складно знайти.

    @DK-277@DK-27710 күн бұрын
  • Дякую .

    @anzhelapinchuk647@anzhelapinchuk6478 ай бұрын
  • Мова має значення Дякую за інформацію

    @user-gj7fv7to9y@user-gj7fv7to9y Жыл бұрын
  • Це найкраще пояснення що я чув на даний час. Дякую.

    @VikTwvet@VikTwvet2 жыл бұрын
    • Дякую! Скоро відновлю роботу над відео із квантової фізики.

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA2 жыл бұрын
  • Дякую

    @yartube1000@yartube10002 жыл бұрын
  • Респект за пояснення принципу невизначеності, а саме ефекту спостерігача, без містики.

    @user-dh8ie9bo1c@user-dh8ie9bo1c Жыл бұрын
  • Як ковток свіжого повітря,дякую!

    @user-bg4hr5cc3r@user-bg4hr5cc3r Жыл бұрын
  • Суперовий канал

    @i_imp@i_imp10 ай бұрын
  • дякую! якщо можна, аналіз парадоксів теорії відносності.

    @CorridorWall@CorridorWall2 жыл бұрын
  • Вподобайка! Підтримка!

    @user-um2nm9ep2o@user-um2nm9ep2o2 жыл бұрын
  • Дякую!

    @user-rs1cv9ot1v@user-rs1cv9ot1v3 жыл бұрын
  • дякую за відео!

    @gelliozz@gelliozz2 жыл бұрын
  • Клас, дякую

    @vifindm@vifindm Жыл бұрын
  • дуже цікаво. коли вчився в універі ми це все проходили (квантову механіку)причому досить ретельно. Сама математика там була дурною. на екзамені я навіть розподіл Максвела довів (це про вирогідність знаходження частинки в просторі і часі в залежності від параметрів руху). але не вистачало розуміння що і чому - тепер все стало більш зрозуміло. нажаль чи на щастя квантова фізика далі не була потрібна в житті і навчанні (там приділяли особливу увагу аерогідродинаміці і ганяли нас в хвіст і гриву). Дякую за контент українською мовою. І за цікавий матеріал, який робить нас розуміншими

    @safeaegis@safeaegis8 ай бұрын
  • З інтерференцією фотонів зрозуміло, а от з електронами - досі фрагментами чув це та так і не зрозумів суті і проблеми цього експерименту. Наприклад, кольорових телевізорах з електровакуумним кінескопом з електронної гармати летять 3 пучки електронів, перед попаданням на люмінофор екрана - вони проходять маску, яка і є набором вузьких щілин і після кожен потрапляє на свій визначений колір люмінофору та на екрані не спостерігається інтерференції. Інакше би кожен промінь засвічував усі 3 кольори в якісь мірі, а кольори то чисті.

    @user-jv7us6zr3f@user-jv7us6zr3f3 жыл бұрын
    • У кінескопі від маски до екрана з люмінофором відстань дуже мала , тому інтерференція не спостерігається .

      @user-ci9dp2ln7f@user-ci9dp2ln7f3 жыл бұрын
    • @@user-ci9dp2ln7f а мала би спостерігатися, бодай у межах пікселя. І яка тоді частота/довжина хвилі при інтерференції електронів? Про, що вона говорить? Це не докір, а запитання, бо я про це майже ніц не знаю і цікаво хто в темі - може підкаже? Електрон в польоті поширює і електромагнітну хвилю (електричний заряд переміщається...), щілини в металі можна розглядати як Щілинні антени. Подібним чином працюють деякі ФАР. Коли зміна електричного поля доходить до щілин - у них збурюються вільні коливання (на резонансні частоті), хвилі від яких в подальшому накладаються і впливають на траєкторію електрона, правда каламутно то всьо звучить. То моя вигадка, але якби я хотів це явище пояснити - то щось би таке придумував.:)

      @user-jv7us6zr3f@user-jv7us6zr3f3 жыл бұрын
  • класна лекція

    @user-hn1cy5ee5l@user-hn1cy5ee5l2 ай бұрын
  • 👍 Комент на підтримку каналу 👍

    @_A_V_K@_A_V_K2 жыл бұрын
  • Нічого собі! Які ви кльові!

    @machinemechanist9647@machinemechanist96472 жыл бұрын
    • Дякую)

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA2 жыл бұрын
  • Клас! Перше дійсно якісне відео на цю тему. Без метафор, а із справжнім поясненням. Іване (і команда) - робіть такі відео ще :)

    @user-uv6wy3wb6l@user-uv6wy3wb6l Жыл бұрын
  • Чудове пояснення, нарешті я трошки краще зрозумів принцип невизначенності, хоча все це досить химерно

    @ramonzarate8629@ramonzarate86293 жыл бұрын
    • Так, там далі буде ще химерніше)

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Осмілюся не погодитись із судженням про те що це не межа наших можливостей а фундаментальна властивість Всесвіту. Адже ми виходимо із власного розуміння Всесвіту, послуговуючись власними обмеженими можливостями його пізнати. Така природа нашого існування. Але хто сказав що вона єдина можлива? Логічно припустити що існують інші методи дослідження і вимірювання довколишнього середовища які нам невідомі тому що знаходяться поза нашими можливостями досліджень які обмежені нашим сприйняттям та розумінням.

    @obolonetz@obolonetz2 ай бұрын
  • візуалізація цих понять дуже допомагає, з одного боку, а з іншого, нав*язує авторське бачення того, що насправді може виглядати інакше

    @IrinaKirdey_math@IrinaKirdey_math3 жыл бұрын
    • Так то воно так, але ж було застереження що хвильва функція є лише математичний вираз. Звісно, можна було б замість візуалізації привести ряд математичних викладок - але тоді вже точно що ніхто б нічого не зрозумів :)) Як, власне, і сам електрон не є частинкою в звичайному розумінні ( модель Бора давно застаріла і залишилась тільки в шкільних підручниках фізики). Але нам зрозуміліше коли електрон зображають таким собі мікроколобком :) а не пакетом енергетичних станів хвильової функції - квантів.

      @Mykhaylo1958@Mykhaylo1958 Жыл бұрын
  • Нарешті з'явився науково-популярний канал на KZhead українською мовою.

    @vitaliypolejaev6952@vitaliypolejaev6952 Жыл бұрын
  • Крутий контент

    @julijzoria@julijzoria Жыл бұрын
  • Podobają się!

    @LeokadKoszalin@LeokadKoszalin Жыл бұрын
  • 👍🔥

    @v310@v3103 жыл бұрын
  • Thanks.

    @MBurda-nv5jb@MBurda-nv5jb Жыл бұрын
  • «На початкустворив Бог небо і землю... . І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло... .»«Буття».

    @user-kh7lz7pu9l@user-kh7lz7pu9l2 жыл бұрын
  • Як на мене , це пояснення життя , воно всюди і ніде одночасно .

    @NadinVirgo@NadinVirgo Жыл бұрын
  • Дякую. Цікаво. Але у мене є зауваження. Електрони обертаються не зовсім по колу. У кожного хімічного елементу свій рух електронів, швидкість яких настільки велика, що практично усі, видимі нашому оку хвилі, встигають 'ухопити' їх та відбитися. А ще усе це не має сенсу для сліпої людини!

    @O_P_N@O_P_N Жыл бұрын
  • круто

    @slavabarlovski541@slavabarlovski541 Жыл бұрын
  • Можна робити біьше випусків про квантову фізику, досить зрозуміла подача, на російськомовних каналах такого не зустрічав. Продовжуйте робити свою справу, хлопці, нам потрібен якісний україномовний контент. Дякую за випуск!

    @lord.k@lord.k Жыл бұрын
  • 👍👍👍👏👏👏👏

    @semsem798@semsem7983 жыл бұрын
  • Клас

    @oleh.dekhtiarenko@oleh.dekhtiarenko Жыл бұрын
  • Я як психонавт зацінив, лайкос.

    @WuhoArt@WuhoArt Жыл бұрын
  • Найкраща карикатура на цю тему - сидить дитинча на горщику і читає квантову механіку. І підпис: квантова механіка - зрозуміти неможливо, але можна просто звикнути.

    @serhiyvorobey3812@serhiyvorobey38123 жыл бұрын
    • 😄😄👍

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
  • Його потрібно впіймати, заморозити. І тоді сила, при якій це можливо, буде більшою за його імпульс, а максимальна сила, при якій це неможливо, буде максимально наближеною, але меншою за імпульс електрона.

    @alejandroviajero6130@alejandroviajero6130 Жыл бұрын
  • Чудовий випуск👍👍👍👍👍 Дуже влучне поняття "колапс хвильової функції". Допомагає зрозуміти суть ефекту. Як спостереження "перетворює хвилю на частинку"🙃

    @Tanya-by7pt@Tanya-by7pt3 жыл бұрын
    • Саме так, дякую Вам!)

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA3 жыл бұрын
    • Спостереження не перетворює хвилю на частинку. Хвильова функція вимірює наше незнання про позицію та швидкість частинки. Коли ми взаємодіємо з частинкою, ми створюємо знання про позицію та/чи швидкість частинки, тому незнання «колапсує».

      @VolodymyrLisivka@VolodymyrLisivka2 жыл бұрын
  • Просто передивляюся до сніданку. :-) В кого які смаки, а в мене такий :-)

    @Vic-Ukraine@Vic-Ukraine2 жыл бұрын
  • Це краще пояснення і вступ до квантової фізики яке я бачила. Але на рахунок що це не межа наших можливостей вимірювання а фундаментальна особливість всесвіту - не очевидно. Щоб наші людські інструменти вимірювання визначали фундаментальні особливості всесвіту - це якось занадто :)

    @slava304@slava3042 жыл бұрын
    • Наші інструменти не визначають цю особливість, вони натикаються на неї і не можуть її порушити, як фізичні закони. Тобто, мається на увазі, що ми не можемо виміряти одночасно положення і швидкість частинки через цю особливість, а не через те, що не досконало проводимо вимірювання. Доречі, дякую за високу оцінку моєї роботи!))

      @Vsesvit_UA@Vsesvit_UA2 жыл бұрын
    • @@Vsesvit_UA Вам дякую за пророблену роботу, не можу відірватись від Вашого каналу! На рахунок вимірювання, поки я дивилась відео в мене виникла думка, що а чому б не вимірювати властивості частинки не впливаючи на неї - а вимірюючи як вона впливає на щось. Але я зовсім не науковець щоб робити такі припущення, просто аматорська думка))

      @slava304@slava3042 жыл бұрын
  • На жаль, маємо ще одне викладення «загально прийнятої» думки з приводу квантових явищ, з якого мало користі. На щастя є коментари (Сhavarga, наприклад), які трохи висвітлюють альтернативні думки з приводу цих явищ.

    @mykolagrygor4525@mykolagrygor4525Ай бұрын
  • Ви набагато краще все об'яснили ніж qwerty. Там я дивився безліч роликів не не міг збагнути як таке можливо. Та все стало набагато зрозуміліше, коли почати уявляти електрон, фотон і т.д. як згусток енергії, що просто може концентруватись через надання йому достатньої кількості енергії ззовні)

    @user-rc4ep7qd3q@user-rc4ep7qd3q Жыл бұрын
  • Співвідношення "невизначеностей" іноді предствляють у вигляді .-/\E /\t=h і трактують так: доки будемо з високоюю точністю міряти енергію переходу системи, невизначеним виявиться час переходу. Або ж, доки будемо міряти час, невизначеною стане енергія частинки, або енергія переходу. Оцю абракадабру обявляють законом самої Природи. Повторяю: в теоріях всі величини являються апріорі виміряними нескінченно точно, і теоретик не повинен відповідати на питання, як виміряти ці величини - це вже проблеми експериментаторів, котрі мають намір перевірити теорію експериментом. Беремо відому формулу Планка, з якої і почалася квантова теорія. Сам Планк сприймав цю формулу як "допоміжний прийом" і писав колегам, щоб не розглядали формулу на повному серйозі - прийде час, і все стане на свої місця, розберемося, а поки-що використаємо її для отримання знаменитої формули Планка для розподілу випромінювання абсолютно чорного тіла, зокрема Сонця. Отже, Е=hy (y - нью, частота хвилі) y=1/T , де Т - період хвилі. Звідси Е Т =h (1) Е - енергія фотона, Т - період коливання. Тобто, для всіх фотонів добуток енергії на період є постійною величиною, і не треба з того робити аж таку велику філософію, як це роблять. Формула (1) характеризує фотон, в більш широкому смислі - квант електромагнітної енергії (зазвичай фотонами вважають кванти від ультрамягкого рентгену до інфрачервоної області включно, хоча для людини видимим, тобто світлом, є фотони від 4000 Ангстрем до 8000 Ангстрем). Цей квант народився при переході атомної системи з енергетичного рівня Е2 на рівень Е1, отже ситема втратила енергію /\E=E2-E1. По закону збереження енергії, втрачена системою енергія перейшла в енергію фотона, тобто /\E=E (2) З іншої сторони, фотон народжувався за час переходу системи з одного стану в інший, Якщо (2) підставити в (1), то виходить, що перехід системи здійснюється за період хвилі Т, тобто /\t=T (3) Отже, отримуємо відоме: /\E /\t=h (4) Це і є один з варіантів співвідношення невизначеностей. Як вимірюється насправді енергія кванта? - за допомогою спектрального приладу вимірюють довжину хвилі лямбда. Через лямбду і швидкість світла С знаходимо нью, а звідти і енергію фотона. Через ті же величини знаходимо і період хвилі. ОТЖЕ: ЗМІНУ ЕНЕРГІЇ СИСТЕМИ, І ЧАС ЗМІНИ ЕНЕРГІЇ СИСТЕМИ, ВИМІРЮЄТЬСЯ ОДНОЧАСНО!!! Вимірявши лямбду за допомогою монохроматора, отримуємо відразу обидві величини із (1) або із (4). З якою точністю виміряли енергію фотона Е (а отже і зміну енергії системи /\E), з такою точністю виміряли і час переходу системи /\t. Тепер ми вже знаємо ціну "інтелектуальних досягнень" квантових фізиків в цьому питанні, але не забуваємо глибинної причини: Здатність фізиків виміряти ту чи іншу фізичну величину НЕ МОЖЕ ВХОДИТИ В ЗАКОНИ ПРИРОДИ, ТОБТО В ЗАКОНИ ФІЗИКИ, ЯК НАУКИ ПРО ПРИРОДУ!! А як таке стало можливим?, як оце нещастя пролізло у Святу Фізику? Відповідь також проста - на початку минулого століття у велику фізику вдерлися молоді, амбіційні, дуже нахальні, але малограмотні люди, котрі вважали, що "якщо цього не розумію в поняттях класичної фізики сам Я!!! (сам Айнштайн, сам Бор, Борн, Гейзенберг, Дірак), то цього не може зрозуміти ніхто. Якщо частинка проявляє в одних умовах хвильові властивості, а в інших корпускулярні, а Я!!!, сам Я!!!, не розумію, чому це так, то це принципово незрозуміле явище, ми огбявимо його суто квантовим явищем, яке можна вирахувати, використати, щробити прилад, але зрозуміти не можна - бо цього не розумію Я!!!! Отак воно триває і в наш час... Що сосується періоду свтлової хвилі Т і часу переходу системи, то в наш час уже створені лазери з НАДкороткими імпульсами, довжина цих імпульсів у просторі, СТ, уже практично співпадає з довжиною хвилі фотонів, отже (1) підтверджується в експерименті. А як тоді бути з довжиною когерентності фотонів??? - по-видимому, відомі джерела випромінюють фотони, що обєднуються в "цуги фотонів" ще в самому джерелі, а газові лазери, типу гелій-неонового, - так і взагалі емітують довжелезні цуги фотонів. Звідси отримуємо цуги для інтерференційних дослідів.

    @Nikolay_Chavarga@Nikolay_Chavarga Жыл бұрын
  • Детектор активного типу. Електрони опромінювали і тим самим змінювали їх властивості (трактовка згідно "копенгагенської угоди" фізиків). І ніяких "спостерігачів-підглядальників", ніякої містики. Не треба наводити "тень на плетень"...)))

    @user-kh8hk2il7k@user-kh8hk2il7k Жыл бұрын
  • Дякую за українську!

    @user-vo9hs9pd1i@user-vo9hs9pd1i Жыл бұрын
  • Думаю тут треба об'єднати поняття - Невизначене спостерігання виведена у прогресію, але прийдеться знову якогось Доплера докручувати )))

    @graylannet7956@graylannet7956 Жыл бұрын
  • В реальному житті, завжди(!) процеси в мікро та в макросвітах, відбуваються у відповідності з класичними законами фізики! А це означає, що книга в кімнаті, після увімкнення світла, обов'язково(!) змінить своє положення під дією світла!! А висловлювання, що в мікросвіті подібні зміни положення є помітнішими - є звичайною маніпуляцією, або свідомою брехнею! Адже якщо вимірювати зміну положення книги, у мікроскопічних масштабах, то отримаємо результати аналогічні результатам "квантової фізики"!

    @user-ut9sc9xy7f@user-ut9sc9xy7f Жыл бұрын
  • От кіт шредінгера спостерігач чи ні? Де та межа що відрізняє спостерігача від пластинки на яку проектується Хвильовий ефект електронів?

    @MrMarkijan@MrMarkijan Жыл бұрын
  • Запитання. У яких межах існує невизначеність для частинки? У межах хвилі Де Бройля для конкретної частинки? Чи інше?

    @sashag7155@sashag7155 Жыл бұрын
  • 🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍

    @vasylmalchyn454@vasylmalchyn4549 ай бұрын
KZhead