Життя Після «ЛНР». Лисичанськ

«Мені здається, ця ситуація, усі ці страждання зблизили й об'єднали людей. Усі один одному допомагають і намагаються підтримати. Хлопець ось побачив, що роздають хліб, усіх поінформував, зорганізувався, щоб роздати», - говорить завгосп лисичанської поліклініки, в яку потрапив снаряд.
З початку травня Лисичанськ був оплотом Олексія Мозгового - лідера одного з бойових угруповань так званої «ЛНР». Місто розташоване на північному заході Луганщини - через річку від Сєвєро-Донецька.
Нині два мости підірвані, міста з'єднує один тільки міст.
З 21 по 24 липня за місто вівся бій з українською армією, в тому числі з використанням важкої артилерії, танків та авіації. В результаті більшість бойовиків «ЛНР» залишила місто. Певна частина місцевих симпатиків залишилася.
Бійці батальйону «Донбас», які працюють у місті, знаходять велику кількість залишеної зброї та боєприпасів: автомати, ПЗРК, зенітну установку, автоматичний гранатомет, а також броньовані автівки.
У місті немає води, світла, мобільного зв'язку. Чимало лисичан досі не розуміють, чи закінчилися бойові, тому лишаються біля своїх під'їздів неподалік підвалів.
Про те, що вилучили на базі батальйону «ЛНР» «Прізрак», настрої місцевих жителів, те, як жили під контролем сепаратистів, що пережили під час бойових дій, а також, як повернути довіру й відбудовувати місто детальніше в репортажах Громадського зі звільнених міст.
/ Наталя Гуменюк, Нікіта Мєккєнзін