Не спочинемо (Nie sрoczniemy). Гурт «Червоні гітари» (Gruрa «Czerwone Gitary») . Сопот,1977р.

Авторкою тексту пісні “Не спочинемо” є Агнєшка Осецька, а на музику його поклав Северин Краєвський. Упродовж багатьох років це був хіт.
На відео цю пісню виконує саме Северин Краєвський.
Северин Краєвський розповідав: "Мої корені - в сьогоднішній Україні. В пам'яті звучать пісні матері. Коли вона що-небудь робила, завжди співала. В основному українською. Польською розмовляла погано. Це вона пробудила в мені любов до музики".
Щодо пісні.
Працюючи в мережі, я знаходив різні тлумачення цієї пісні. Ось одне з них:
-Життєвий шлях - це також дорога; скидається на те, що пісня, насправді, просто про наше життя. Радощі й невдачі, за одною синьою даллю друга, і ми не спочинемо, аж поки не зайдемо в гості до пані Смерті, яку тут фігурально названо Сьомим Лісом. Незрозуміла раніше фраза тепер пояснюється цілком задовільно. (Чи варті ми були теплішого ставлення всесильної Долі? Може й варті, однак час не пошкодував нас; та ми не спочинемо, аж поки...). Це просто про життя, про долю людини, про кожного з нас. Були й варіанти, хтось називав Сьомий Ліс не Смертю, а Раєм. Однак загальний тон був саме такий: ми йдемо, трапляється всяке, але ця героїчна компанія безстрашно дивиться вперед, готова до будь-яких поворотів закрученого сюжету.
Використано інформацію з мережі Інтернет, власні відео.
Не спочинемо
1. Безутішний в грудях жаль,
бо за однією синьою даллю - друга даль.
Не спочинемо, доки дійдемо,
доки зайдемо в сьомий ліс,
тож по дорозі, тож по дорозі
заспіваймо хоча б раз.
2. Ненаситний в серці голод,
бо за одним сильним холодом - другий холод.
Не спочинемо, доки дійдемо,
доки зайдемо в сьомий ліс,
тож по дорозі, тож по дорозі
заспіваймо ще хоч раз.
Ref.: Не станцьований відзвучить бал,
бо за однією синьою даллю - друга даль.
Невиліковний засне біль,
за піковим чорним королем - другий король.
3. Безутішний минає час,
бо за одним чорним тузом - другий туз.
Не спочинемо, доки дійдемо,
доки зайдемо в сьомий ліс,
тож по дорозі, тож по дорозі
заспіваймо хоча б раз:
Ref.: (...)
4. Чи варто було кохать нас?
Може варто, але то картою зле грав час,
не спочинемо, доки дійдемо,
доки зайдемо в сьомий ліс.
Тож по дорозі, тож по дорозі
заспіваймо ще хоч раз.