Найкращі вірші сучасних українських поетів у найбільшому поетичному проекті України #дашачитає. Дякую за підписки, лайки та коментарі! Ставайте спонсорами каналу - це дозволить нам знімати ще більше сильної української поезії.
Підтримати канал: 4441 1144 1633 5360
Посилання на Банку: send.monobank.ua/jar/7hPLxggT6n
автор вірша: Василь Мулік
організація зйомки: Ольга Бех
режисер на майданчику: Олена Турбал
режисер монтажу: Юлія Мозгова
оператор: Яна Гагаріна
звукорежисер: Іван Позднишев
мейк та зачіска: Яна, Leo Club Warsaw
Даша Трегубова - українська актриса, продюсерка, ведуча.
Автор проєкту #дашачитає - найкращі вірші сучасних поетів.
Ведуча Х-Фактор.
Робочі пропозиції +380631889684 Ольга
Dasha Tregubova - Ukrainian actress, director, screenwriter.
Ukrainian poetry project #дашачитає - the best poems of modern poets.
X factor host.
Cooperation +380631889684 Olga
Instagram Даші Трегубової: / dasha.tregubova
Facebook Даші Трегубової: / dashatregubova
"Живе у Львові. Їй майже шістнадцять. Її звати Настя.
Вона точно знає тепер, де знаходиться місто Щастя.
Вона тепер знає, взагалі, всі ці міста - південні й східні,
Але саме у Щасті її тато ще у лютому підірвався на міні.
Ще пів року тому Настя була щаслива і хотіла бути юристом,
А тепер вона знає різницю між буденними вже - "двісті" і "триста".
По сигналу тривоги Настя вже не мчить стрімголов до підвалу.
Йде без поспіху та шепоче з ненавистю: "Як же ж ви, пі**ри, за**али..."
Тиждень - ходить до школи, тиждень - навчання онлайн удома.
Вчитись бажання зовсім немає. Є тільки гнів та втома.
Добре, що є ноутбук - подарунок Олега, татового побратима.
У Олега немає ноги - в цьому винна та сама міна.
Олег хороший, але іноді Настя хоче його запитати:
"Чому, бл**ь, у тебе немає тільки ноги, а в мене немає цілого тата?!"
У такі моменти вона хоче кричати і Олега їй зовсім не шкода,
І єдине, що стримує - це браслет її тата, сплетений з паракорда.
Брудний та поплавлений - він ледь не спадає з зап'ястка тонкого
Та Настя його не зніме і не віддасть - нізащо, ніколи й нікому.
Татові речі пахнуть його "Фаренгейтом" - так щемко, страшно й солодко.
У Насті всередині, здається, немає нічого, крім чорного холода.
І очі її - такі недитячі - мов пара блакитних скальпелів.
Настя більше не хоче бути юристом - їй тепер до вподоби професія снайпера".
(с) Василь Мулік
#дашачитає
#вірші
прощай руска мова і рускі вірші. дякую пані Даша
Дякую за те що зробили своїм читанням цей вечір гарним...Слава Україні
Шкода, що таких як Настя багато, але від думки, що кожен день таких стає ще більше, крається серце.
Біль, сум, пригнічення, лють, ненависть ... Але віра, що Бог допоможе і все скоро закінчиться!! Молімося... Україна сильна, наш народ сильний!! Дашо, щиро дякую Вам за прочитання цього вірша! 💙💛
❤ від всього серця. Дякую, що ви є. Я переживаю наяву кожну строку. Небагато хто зміг так розворушити. Викликати такі емоції. Переживання, проникаючись у історію кожною клітиною. Дякую
Це неймовірно! Даша, ви з автором так донесли до глибини душі всю біль України і кожного з нас, що не можна стримати сльози! Україна переможе! Україна вже перемогла! Дякую!
Дуже потужно. Це важкий вірш. Я вперше почула про цього автора. Чудове читання. Я плакала.
Як сильно!!.... Сльози.. Біль... Надія... Дякую
В самісіньке серденько💔 Читайте нам вірші частіше🙏💙💛
просто немає слів, скільки горя і скільки сили. дякую
Дашо, дякую Вам за чудові прочитання. Радуйте наші душі частіше. Дякую.!!!❣
Біль в кожному слові, видиху...
Не зупиняється! Чудове декламування! Мої друзі - яки роз'їхалися: ви їх страждання - описуєте росповідаєте ! Все це вони пережидли ! Не зупиняйтеся - робіть що до цого робили 👏👏👏🐏
Дякую
Плачу. Дякую вам
Моя донєчка без тата майже півроку
Живе у Львові. Їй майже шістнадцять. Її звати Настя. Вона точно знає тепер, де знаходиться місто Щастя. Вона тепер знає, взагалі, всі ці міста - південні й східні - Але саме у Щасті її тато ще у лютому підірвався на міні. Ще півроку тому Настя була щаслива і хотіла бути юристом, А тепер вона знає різницю між - буденними вже - "двісті" і "триста". По сигналу тривоги Настя вже не мчить стрімголов до підвалу - Йде без поспіху та шепоче з ненавистю: "Як же ж ви, підари, заєбали..." Тиждень - ходить до школи, тиждень - навчання онлайн удома. Вчитись - бажання зовсім немає. Є тільки гнів та втома. Добре, що є ноутбук - подарунок Олега, татового побратима. У Олега немає ноги - в цьому винна та сама міна. Олег хороший, але іноді Настя хоче його запитати: "Чому, блядь, у тебе немає тільки ноги, а в мене немає цілого тата?!" У такі моменти вона хоче кричати і Олега їй зовсім не шкода, І єдине, що стримує - це браслет її тата, сплетений з паракорда - Брудний та поплавлений - він ледь не спадає з зап'ястка тонкого - Та Настя його не зніме і не віддасть - нізащо, ніколи й нікому. Татові речі пахнуть його "Фаренгейтом" - так щемко, страшно й солодко. У Насті всередині, здається, немає нічого, крім чорного холода. І очі її - такі недитячі - мов пара блакитних скальпелів. Настя більше не хоче бути юристом - їй тепер до вподоби професія снайпера. Василь Мулік Український офіцер-вертолітник, письменник, поет
Дашо, я Вам безмежно вдячна.
Дуже сильне та емоційне прочитання! Тому від мене це однозначно вподобайка!
Дякую. До болю, до сліз! Ви неймовірні
Дуже сильно❤
До сліз
❤це дуже гарне декларування і неймовірно сумно😢
дуже дякую за настрій, 🥺 емоції в саме серце 🇺🇦💙💛
Дашо 💔💔💔 Дякую! 💙💛
Блискуче читання віршу 👏👏👏Жаль, що написаний на реальних подіях і подібних історій дуже багато... Чіпляє до глибини душі....
Я юрист І як би я зараз хотіла бути снайпером… Але сижу в Польщі з дитиною і ніяк не можу почати жити без думок як я можу допомогти
Спасибо.❤️
Сильно до болю💔
Дякую за емоцію!!!
Дашуля, браво 🧡
дякую 🇺🇦
Дуже гарно❤
Ось вона , мотивація... Жалко , що в раші цей вірш не зрозуміють.Мову
😪❤️😪❤️😪❤️😪❤️
Люба 🇺🇦
🥺🥺🥺
💐💖
😢🥺💔
Боже,храни Царя.....
Моментами из-за громкой музы не слышно слов
Сльози і ненависть.
Немає слів.........